Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 18 липня 2019 року за вчинення злочину, передбаченого частиною 4 статті 407 Кримінального кодексу України (нез’явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад десять діб, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), в умовах особливого періоду, крім воєнного стану) військовослужбовця засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік та у відповідності зі ст. 76 КК України з покладенням на засудженого обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Довідково: при розгляді кримінального провадження судом встановлено, що будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді оператора-кулеметника розвідувального відділення розвідувального взводу військової частини, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з метою тимчасово ухилитися від обов’язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, 07.09.2018 року, без поважних причин не з’явився вчасно на службу до військової частини, яка дислокується в с. Дачне, Біляївського району Одеської області та ухилився від проходження служби до 24.09.2018 року, тобто тривалістю понад десять діб, проводячи свій час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язків військової служби.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся.
Із досудової доповіді, складеної відносно військовослужбовця вбачається, що він характеризується позитивно, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення – середній, виходячи з чого орган пробації вважає, що його виправлення можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк.