КЦС вказав, які описки в судовому рішенні підлягають виправленню

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов особи про поновлення на роботі та відшкодування шкоди.

Позивач звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки, у якій вказувала, що справа є малозначною, а тому відповідно до вимог частини третьої статті 389 ЦПК України постанова апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню та просила виправити допущену описку в резолютивній частині постанови апеляційного суду, зокрема, вказати, що постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за виключенням випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви та вказав, що оскільки зазначена справа виникла з трудових відносин, її розгляд в апеляційному порядку проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України постанова апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду.

Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги особи.

КЦС роз’яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.

Суд зауважив, що не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

ВС зазначив, що у підпункті «г» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України вказано, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що зазначення у резолютивній частині постанови апеляційного суду про те, що вона підлягає касаційному оскарженню, не є опискою у розумінні статті 269 ЦПК України, оскільки право визнавати справу, що виникла з трудових відносин малозначною, з урахуванням положень, визначених статтею 274 ЦПК України, належить до повноважень суду (постанова від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17).

ДЖЕРЕЛО