Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВС назвав умови, за яких знайдений гаманець стає знахідкою.
Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №128/984/17.
Так, за вироком Вінницького районного суду Вінницької області особу визнано невинуватою у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та виправдано.
З матеріалів справи відомо, що жінка, перебуваючи в приміщенні ТЦ «Метро», проходячи біля рядів «побутової хімії», помітила на підлозі гаманець чорного кольору, який належав потерпілій, в якому було 826,30 грн, маючи умисел на таємне, незаконне заволодіння чужим майном, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала вказаний гаманець, внаслідок чого завдала потерпілій матеріальну шкоду.
Вироком Вінницького апеляційного суду, вирок районного суду скасовано. Ухвалено свій вирок, яким особу визнано винуватою за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 грн.
Судді ВС підкреслюють, що за нормативним визначенням крадіжка - це таємне викрадення майна, яке завідомо є чужим для винного, тобто воно перебуває у власності іншої особи, і винний не має на це майно ні дійсного, ні гаданого права.
Заволодіння майном, яке фактично не вийшло з володіння власника, а опинилося з будь-яких причин у неналежному, але відомому йому місці (залишене чи забуте), особою, яка знала, кому належить це майно, мала підстави вважати, де знаходиться власник речі і усвідомлювала, що він може за нею повернутися, слід розцінювати не як привласнення знахідки, а як крадіжку чужого майна.
ВС зауважив, що на відміну від крадіжки, привласнене майно може вважатися знахідкою лише за умов, що: а) воно вибуло з володіння власника; б) місцезнаходження цього майна власнику не відомо; в) між втратою майна та його знахідкою пройшов тривалий час, який давав власнику підстави вважати майно остаточно втраченим; г) особа, яка знайшла це майно, не була очевидцем події втрати і сама не чинила будь-яких активних дій, спрямованих на вилучення майна з володіння власника; д) відсутня можливість виявлення (ідентифікації) законного власника майна.
Втім, установлені у даному кримінальному провадженні обставини свідчать про знаходження особи_1 гаманця у відомому потерпілій місце а саме в ТЦ «Метро» можливу обізнаність особи_1 про те, хто є власником гаманця. Зокрем, показання останньої у суді першої інстанції про те, що вона не відкривала гаманець, а відразу поклала до своєї сумочки свідчать про те, що вона не намагалась встановити кому належить даний гаманець, оскільки в ньому могли знаходитись речі, які би вказували на законного володільця.
Також судом встановлено розуміння засудженою того, що потерпіла може повернутися за гаманцем, і, дійсно, з відеозапису камер спостереження вбачається, що гаманець випав у потерпілої і через незначний період часу до місця знаходження гаманця підійшла особа_1 зі знайомим та за відсутності будь яких осіб підняла з підлоги гаманець і поклала його до своєї сумки.
Разом з цим, потерпіла, щоб поновити контроль над своїм майном, звернулась до адміністрації торгівельного центру і через короткий період часу, а саме 2,5 години, звернулась із заявою до органу поліції, що свідчить про те, що гаманець, попри його втрату власницею, випав на підлогу в торгівельному центрі, перебував у власності потерпілої, проте, реалізувати своє право вона не мала можливості через протиправні дії.
Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.