Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків може виявлятися не лише в одноразовій бездіяльності або дії, а й у тривалій бездіяльності або ряді дій, виконаних неналежним чином.
Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою обвинувальний вирок місцевого суду щодо заступника начальника центру поштового зв’язку з технічних питань був скасований, а кримінальне провадження закрито через відсутність у його діях складу кримінального правопорушення − службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). Про це повідомляє офіційний сайт ВС.
Згідно з вироком місцевого суду заступник начальника ЦПЗ з технічних питань, будучи службовою особою, неналежно виконував свої обов’язки через несумлінне ставлення до них. Зокрема, він фактично допустив самостійне розвезення листоношею поштової кореспонденції та грошей не на спеціалізованому автотранспорті, а також без засобів безпеки (бронежилета і вогнепальної зброї). Унаслідок цього листоношу застрелили невстановлені особи й викрали 283 600 грн.
Касаційний суд визнав неприйнятною позицію апеляційного суду про відсутність у діянні особи складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, через факт заподіяння смерті листоноші (тяжкі наслідки) іншими особами під час збройного нападу.
Як зазначено в постанові ККС ВС, відповідно до нормативного визначення об’єктивна сторона недбалості передбачає несумлінне ставлення службової особи до службових обов’язків, які на неї покладені, що виражається: в їх невиконанні або у неналежному виконанні; у спричиненні істотної шкоди (ч. 1 ст. 367 КК України) або у тяжких наслідках (ч. 2 ст. 367 КК України); і таке ставлення перебуває в причинному зв’язку із зазначеними наслідками.
Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків може виявлятися не лише в одноразовій бездіяльності або дії, а й у тривалій бездіяльності або ряді дій, виконаних неналежним чином.
З юридичної точки зору суб’єктивна сторона недбалості найчастіше полягає в необережній формі вини як щодо діяння, так і щодо його наслідків. Можлива і змішана форма вини – умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння. Не виключається недбалість і в тих випадках, коли умисне порушення службових обов’язків призводить до наслідків, яких винний хоча й не бажав, але свідомо припускав їх настання.
У цьому кримінальному провадженні встановлено і ніким не оспорюється, що заступник керівника ЦПЗ з технічних питань відповідно до своїх службових обов’язків мав забезпечити організацію перевезення пошти спеціалізованим автомобільним транспортом і контроль за станом збереження поштових відправлень. Він також був обізнаний, що додержання технології надання послуг поштового зв’язку, охорона пошти, забезпечення листоноші засобами безпеки є необхідними, адже все це в комплексі запобігає настанню шкідливих наслідків. Очевидно, що за відсутності вказаних засобів одноособове перевезення листоношею пошти та готівки на власному транспорті є небезпечним, а тому може призвести до тяжких наслідків.
Проте апеляційний суд не врахував наведеного й замість аналізу зібраних доказів, які підтверджують або спростовують факт усвідомлення службовою особою можливості нападу на листоношу і настання його смерті в разі незабезпечення належної організації перевезення пошти та за відсутності засобів для захисту, помилково констатував, що сам собою факт позбавлення листоноші життя нападниками виключає наявність причинного зв’язку між службовою діяльністю особи та тяжкими наслідками. Отже, суд апеляційної інстанції штучно звузив сферу кримінальної відповідальності службової особи (суб’єктивну сторону ч. 2 ст. 367 КК України), допустивши неправильне застосування цієї норми матеріального права.
У контексті викладеного висновки апеляційного суду про відсутність у діянні службової особи складу інкримінованого їй злочину та про необхідність закриття кримінального провадження є необґрунтованими, а постановлена ухвала – незаконною. Тому ККС ВС задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасувавши ухвалу суду апеляційної інстанції та призначивши новий розгляд у цьому суді.
Детальніше з постановою ККС ВС у справі № 452/1490/15-к (провадження № 51-8688км18) можна ознайомитися за посиланням.
_03_03.png)
