КЦС вказав, коли розірвання шлюбу може бути визнано фіктивним

Позивач покликалась на те, що розірвання шлюбу з відповідачем за рішенням суду у 1992 році не мало своїм наслідком припинення шлюбних стосунків між ними, оскільки вони продовжили проживати однією сім`єю, у них народився другий син та у 2005 році між ними повторно зареєстровано шлюб.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд вказав на те, що розірвання шлюбу відбулось у 1992 році, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми Кодексу про шлюб та сім`ю України, який не містив норми яка б передбачала можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним. 

Також суд звернув увагу на те, що розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем відбулося на підставі рішення суду, яке набрало чинності, а тому позивач, звертаючись до суду з позовом про визнання розірвання шлюбу фіктивним, фактично просить переглянути рішення суду про розірвання шлюбу, що не передбачено законодавством України.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Позивач, оскаржуючи судові рішення, зазначала, що незважаючи на те, що СК України набув чинності 01 січня 2004 року, стаття 108 СК України підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки її положення ґрунтуються на основних принципах законодавства, а на час набрання чинності СК України фактичні подружні стосунки між сторонами продовжували існувати.

Касаційний цивільний суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги позивача.

Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали, що КпШС України не містив норми, яка б передбачала можливість визнання розірвання шлюбу фіктивним, а тому вимоги позивача, обґрунтовані посиланням на статтю 108 СК України, не базуються на чинному на час виникнення спірних правовідносинах законодавстві.

ВС вказав, що аналіз статті 108 СК України дає підстави для висновку, що визнання судом розірвання шлюбу фіктивним можливе лише у випадку, коли шлюб було розірвано органом реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 СК України). Таким чином, у випадку розірвання шлюбу судом подальше визнання розірвання такого шлюбу фіктивним неможливе, оскільки інший суд не може визнати розірвання шлюбу фіктивним за наявності рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Тому КЦС зазначив, що оскільки визнання фіктивним розірвання шлюбу, що був розірваний за рішенням суду, не передбачено ані законодавством України, чинним на час виникнення спірних правовідносин, ані на час ухвалення судами оспорюваних судових рішень, висновки судів попередніх інстанцій про відмову у позові є вірними (постанова від 03.06.2020 у справі № 522/17429/17).

ДЖЕРЕЛО