КЦС нагадав про підстави розірвання спадкового договору

Позивач просила суд розірвати спадковий договір та зобов`язати відповідача повернути оригінали правовстановлюючих документів на квартиру.

Відповідно до обставин справи сторони уклали спадковий договір, за умовами якого відповідач зобов`язувалась виконувати передбачені в договорі розпорядження позивача і в разі її смерті набуває право власності на належне позивачу майно, а саме квартиру. Також у договорі встановлено, що у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувача на його вимогу цей договір може бути розірваний у судовому порядку.

Позивач неодноразово зверталась до суду із заявою про розірвання спадкового договору, але позови залишено без розгляду, з чого вбачається, що не лише усно, а й письмово про намір позивача розірвати договір відповідачу відомо.

Позивач зазначала, що відповідач не виконує договір, а саме обов`язок сплачувати у встановлені строки комунальні платежі по квартирі, а також вартість послуг за користування електроенергією, забезпечувати відчужувача згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами у разі необхідності, проводити поточний ремонт у квартирі, при необхідності виконувати обов`язки доглядальниці або оплачувати послуги доглядальниці.
Розірвати спадковий договір в добровільному порядку відповідач відмовляється.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні вимог про розірвання спадкового договору. Суди встановили, що під час госпіталізації відповідач забезпечувала позивача ліками та відвідувала з певною періодичністю, а потім позивач всіляко уникала відповідача та відмовлялась від допомоги останньої. Відповідач не здійснювала оплату комунальних платежів, оскільки позивач не надавала відповідні квитанції, що створювало перешкоди у виконанні такого обов`язку останній.

Суди дійшли висновку, що саме позивач, маючи намір на розірвання спадкового договору, уникала спілкування з відповідачем.

Касаційний цивільний суд погодився із таким вирішенням спору.

Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

Тому спадковий договір має подвійну правову природу: він одночасно є і розпорядженням на випадок смерті, і договором, змістом якого обумовлюються його істотні умови.

ВС зауважив, що перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування.

Відповідно до частини другої статті 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.

Суд зазначив, що оскільки закон не містить спеціальних застережень, то на вимогу набувача спадковий договір може бути розірвано судом як до смерті, так і після смерті відчужувача. Для цього має бути встановлена неможливість виконання ним розпоряджень відчужувача.

А оскільки позивачем не було надано належних та допустимих доказів невиконання відповідачем умов спадкового договору, КЦС погодився з відсутністю підстав для його розірвання (постанова від 19.05.2020 у справі № 237/4652/17).

ДЖЕРЕЛО