Захист власності у кримінальному провадженні (практика ЄСПЛ)

Передбачаючи можливість позбавлення або обмеження права власності в рамках кримінального провадження, законодавець встановлює певні процесуальні умови прийняття такого рішення.

Питання захисту власності у кримінальному провадженні з урахуванням новітньої практики Європейського суду з прав людини проаналізував у своєму відеоблозі на Youtube адвокат, засновник та експерт ECHR.UkrainianAspect, голова Комітету НААУ з питань БПД, заслужений юрист України Олександр Дроздов.

Стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожній фізичній та юридичній особі право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте ці положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Визначаючи засади кримінального судочинства, український законодавець також закріпив у ст. 16 КПК гарантії недоторканості права власності. Так, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК. На підставах та в порядку, передбачених КПК, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Тож загальними процесуальними умовами прийняття рішення про обмеження конституційного права є:

• прийняття рішення тільки судом;
• вмотивованість рішення;
• дотримання порядку, визначеного законом.

Докладніше аналіз цих норм крізь призму практики ЄСПЛ дивіться у відеоблозі О.Дроздова.

ДЖЕРЕЛО