ВС роз’яснив, коли державного службовця можуть звільнити за порушення Присяги

Звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за насідками, до яких вони призводять.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі  №826/10854/17.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що на позивача наказом Міністерства юстиції України від 27 липня 2017 року №2986/к «Про накладання дисциплінарного стягнення на особу_1» накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця, пункту 1 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (порушення Присяги державного службовця).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов задоволено,  визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України про накладання дисциплінарного стягнення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду рішення Окружного адміністративного суду м. Києва, змінено в мотивувальній частині щодо підстав задоволення вимог про визнання протиправним та скасування наказу.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №2986/К «Про накладення дисциплінарного стягнення на особу_1 » з підстав наведених у постанові апеляційного суду.

 Суд апеляційної інстанції зазначив свої мотиви задоволення позову, а саме: досліджуючи встановлені розслідуванням порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу» в контексті наявності у них ознак, які можна кваліфікувати як порушення Присяги, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що у діях Позивача відсутні порушення, які б свідчили, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, оскільки матеріали справи не містять доказів такого.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представник Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслюють, що у частині першій статті 36 Закону наведено текст присяги державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки».

З тексту Присяги вбачається, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов’язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов’язання державного службовця.

Таким чином під порушенням Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків.

ВС зауважив, що також порушення Присяги – це несумлінне, недобросовісне виконання обов’язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльність) державного службовця свідчить невиконання обов’язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державног

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. 

При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення можуть бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення, які є санкціями різних рівнів відповідальності і не можуть застосовуватись як альтернативні.

Судді ВС зауважили, що припинення державної служби за порушення Присяги є найсуворішою санкцією відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою. Тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності має бути не меншим, ніж під час звільнення з державної служби за вчинення дисциплінарного правопорушення, з дотриманням порядку та строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також ВС наголошує, що як порушення Присяги, так і дисциплінарне правопорушення, можуть бути наслідком недодержання, порушення  державним службовцем як правових, так і етичних (моральних) засад проходження публічної служби.

Таким чином, припинення державної служби у зв’язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного чи іншого правопорушень.

Однак вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

ДЖЕРЕЛО