ККС висловився щодо складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України

Вироком суду особу було визнано винуватим у вчиненні службової недбалості, що спричинило тяжкі наслідки, та засуджено за ч. 2 ст. 367 КК.

Відповідно до вироку суду особа, обіймаючи посаду начальника центру поштового зв’язку із технічних питань, неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них. Особа, маючи реальну можливість забезпечити роботу ЦПЗ з отримання, перевезення поштової кореспонденції та грошей, не забезпечив належного виконання положень нормативно-правових актів та організації роботи відповідно до покладених на нього службових обов`язків, що призвело до настання тяжких наслідків.

Обвинувачений не забезпечив контролю за станом збереження, організації видачі, перевезення поштових відправлень, товарно-матеріальних цінностей і грошей, перевезення їх спеціалізованим автотранспортом, не ініціював перед керівництвом зазначеного ЦПЗ прийняття рішення про закріплення за працівником засобів безпеки - бронежилета і вогнепальної зброї, не забезпечив цього працівника вказаними засобами та не провів із ним інструктажу. Крім того, знаючи, що останній не отримав таких засобів, не має дозволу на носіння зброї, а водій, котрий повинен був разом із листоношою супроводжувати перевезення пошти, не приступив до виконання своїх обов`язків і відсутній спеціально обладнаний автомобіль, обвинувачений фактично допустив самостійне розвезення працівником поштової кореспонденції та грошей, якого було застрелено невстановленими особами й викрадено 283 600 грн.

Апеляційний суд скасував обвинувальний вирок і закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження щодо особи через відсутність у діянні складу кримінального правопорушення.

Суд послався на те, що через відпустку обвинувачений не виконував своїх службових обов`язків і не знав про тимчасове призначення особи листоношою та одноособове розвезення останнім пошти. Крім того, не було і законних підстав для видачі працівнику зброї, адже той не мав відповідного дозволу на її носіння. За висновками апеляційного суду, листоношу застрелили нападники, а тому його смерть не перебуває у прямому причинному зв`язку з виконанням обвинуваченим службових обов`язків.

Касаційний кримінальний суд вирішив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

ККС не визнав прийнятною позицію апеляційного суду про відсутність у діянні особу складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, через факт заподіяння смерті листоноші (тяжкі наслідки) іншими особами під час збройного нападу.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що за нормативним визначенням, об`єктивна сторона недбалості припускає несумлінне ставлення службової особи до службових обов`язків, які на неї покладені, що виражається: у їх невиконанні або у неналежному виконанні; у спричиненні істотної шкоди (ч. 1 ст. 367 КК) або у тяжких наслідках (ч. 2 ст. 367 КК); і таке ставлення знаходиться в причинному зв`язку із зазначеними наслідками.

Невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків може виявлятися не лише в одноразовій бездіяльності або дії, але й у тривалій бездіяльності або ряді дій, виконаних неналежним чином.

З юридичної точки зору суб'єктивна сторона недбалості найчастіше полягає у необережній формі вини як щодо діяння, так і його наслідків. Можлива і змішана форма вини - умисел до діяння і необережна вина до наслідків цього діяння. Не виключається недбалість й у тих випадках, коли умисне порушення службових обов`язків призводить до наслідків, яких винний хоча й не бажав, але свідомо припускав їх настання (непрямий умисел - ч. 3 ст. 24 КК).

ВС зауважив, що у цьому кримінальному провадженні встановлено і ніким не оспорюється, що обвинувачений як заступник керівника ЦПЗ з технічних питань відповідно до своїх службових обов`язків мав забезпечити організацію перевезення пошти спеціалізованим автомобільним транспортом та контроль за станом збереження поштових відправлень. Він також був обізнаний, що додержання технології надання послуг поштового зв`язку, охорона пошти, забезпечення листоноші засобами безпеки є необхідними, адже все це в комплексі запобігає настанню шкідливих наслідків. Вочевидь, що за відсутності вказаних засобів одноособове на власному транспорті перевезення листоношею пошти та готівки є небезпечним, а тому може призвести до тяжких наслідків.

ККС зазначив, що апеляційний суд замість аналізу зібраних доказів, які підтверджують або спростовують факт усвідомлення службовою особою можливості нападу на листоношу і настання його смерті в разі незабезпечення належної організації перевезення пошти й за відсутності засобів для захисту, помилково констатував, що сам собою факт позбавлення працівника життя нападниками виключає наявність причинного зв`язку між службовою діяльністю обвинуваченого та тяжкими наслідками. Тим самим суд апеляційної інстанції штучно звузив сферу кримінальної відповідальності службової особи (суб`єктивну сторону ч. 2 ст. 367 КК), допустивши неправильне застосування цієї норми матеріального права (постанова від 14.04.2020 у справі № 452/1490/15-к).

ДЖЕРЕЛО