КЦС вказав, коли може бути розірвано договір про поділ майна подружжя

Позивач просив суд розірвати договір про поділ майна подружжя, оскільки відповідач була зобов`язана сплатити на користь позивача 900 000 грн. протягом двох років з дати укладення договору, але відповідач не виконала умови договору, зовсім нічого не сплатила та уникає зустрічі та розмови на цю тему.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення таких позовних вимог та розірвав договір про поділ майна подружжя. Апеляційний суд вказав, що позивачем обґрунтовано заявлено вимоги щодо розірвання спірного договору щодо поділу майна, оскільки за цим правочином він так і не отримав відповідну доплату у визначений сторонами строк, що, на переконання апеляційного суду, є істотним порушенням правочину із сторони відповідача.

Відповідач оскаржила рішення суду в касаційному порядку та зазначала, що суд апеляційної інстанції при перегляді рішення першої інстанції повинен був встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Також зазначала, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що позивач вибрав неправильний спосіб захисту своїх прав та інтересів та не здійснив досудове врегулювання спору, не звернувся до нотаріуса, який посвідчував спірний правочин для його розірвання, тим самим не вчинив дій визначених спірним договором. А суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову позивачу в позові, оскільки спосіб захисту вибраний не вірно, та з даного порушення умов спірного договору виникло грошове зобов`язання, у разі невиконання якого застосовується положення статті 625 ЦК України.

Касаційний цивільний суд не знайшов підстав для скасування постанови апеляційного суду.

КЦС зазначив, що дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений (частина друга статті 69 СК України).

Суд вказав, що аналіз статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

ВС роз’яснив, що тлумачення вказаних норм свідчить, що в СК України не визначено підстав розірвання договору про поділ майна подружжя, тому не виключається розірвання такого договору внаслідок істотного порушення, чи в інших випадках, встановлених договором або законом.

Також КЦС звернувся до постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13, у якій зазначено, що «оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Оскільки у цій справ апеляційний суд встановив, що позивач не отримав доплати в розмірі 900 000 грн. і це не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, що є дійсно істотною різницею між тим, на що мав право розраховувати позивач, укладаючи договір про поділ майна подружжя, і тим, що в дійсності він отримав, ВС погодився із висновком суду про задоволення позовної вимоги особи про розірвання договору про поділ майна подружжя (постанова від 07.04.2020 у справі № 369/9613/16-ц).

ДЖЕРЕЛО