Розгляд справи за відсутності учасника процесу: Верховний Суд вказав на важливий аспект

КАС ВС наголосив на важливості дотримання судами норм процесуального права при здійсненні розгляду справ за відсутності учасника процесу.

Суд зобов’язаний відкласти розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого законом строку, зокрема, з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

До такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши у касаційному порядку справу № 808/1914/18 за позовом фізичної особи до Виконавчого комітету міської ради про скасування рішення. Суди першої та апеляційної інстанції у задоволені адміністративного позову відмовили. Позивач оскаржив такі рішення в касаційному порядку, зокрема, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме, в частині несвоєчасного повідомлення про час та місце проведення судового засідання.

Колегія суддів КАС ВС скасувала рішення суду апеляційної інстанції та направила справу на новий розгляд до цього ж суду, виходячи з того, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи, судова повістка вручена позивачу вже після проведення судового розгляду справи.

Згідно з положеннями статті 126 КАС України, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, окрім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Таким чином, розглянувши справу за відсутності позивача, суд апеляційної інстанції позбавив його права на судовий захист.

Процесуальна помилка, яка допущена судом апеляційної інстанції, зумовлена також неврахуванням практики/висновків Європейського суду з прав людини, сформованих, зокрема, у низці рішень проти України:

• незабезпечення достатньою мірою усіх заходів повідомлення сторони справи – позбавляє можливості останню подавати свої аргументи у справі;
• принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною;

• кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу;
• національний суд, розглянувши подану у справі заявника апеляційну скаргу та не вживши спроб встановити, чи була вона вручена заявнику або чи був він повідомлений про апеляційну скаргу будь-яким іншим чином, позбавив його можливості надати зауваження щодо поданої у його справі апеляційної скарги та не виконав свого зобов`язання щодо дотримання принципу рівності сторін;
• принцип рівності сторін, як один зі складників справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (справи «Стрижак проти України» (заява № 72269/01, п. 40), «Харченко проти України» (заява № 37666/13, п. 6), «Надточій проти України» (заява № 7460/03, п. 24) та «Гурепка проти України № 2» (заява № 38789/04, п. 23)

Верховний Суд на підставі аналізу положень законодавства, дійшов до висновку про обов’язок суду відкласти розгляд справи в судовому засіданні, зокрема, з підстави неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки в такому випадку розгляд справи буде здійснено, зокрема, з порушенням статті 129 Конституції України (право особи на апеляційний перегляд справи) та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (права особи на справедливий і публічний розгляд справи судом).

ДЖЕРЕЛО