Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акту: Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів порушення правил паркування.
Нормами пункту 15.9 «и» Правил дорожнього руху зупинка заборонено ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Отже вказаними положеннями ПДР чітко зазначено відстань від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду я якій зупиняться заборонено.
Однак, працівники Патрульної поліції, «не мудрствуя лукаво» в якості доказів вчинення такого правопорушення використовують і інші докази. Наприклад відеозаписи з бодікамер.
Так, у даній справі водія було притягнуто до адмінвідповідальності за те, що він здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від краю виїзду з прилеглої території.
У зв’язку із прийняттям такого рішення поліцейським водієм було подано позов, який вмотивовано тим, що ПДР він не порушував, керований ним автомобіль не зупиняв, а рухався про проїжджій частині з мінімальною швидкістю для того, щоб пропустити потік автотранспорту, який рухався у поточному русі і здійснити перестроювання у ліву смугу руху, при цьому, наміру зупиняти транспортний засіб не мав. Зазначає, що відповідач перегородивши шлях своїм автомобілем, змусив його зупинитись.
Суди першої та апеляційної інстанцій з такими доводами погодились та у своїх рішеннях вказали, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а отже постанова підлягає скасуванню.
Одночасно уваги наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної відеокамери інспектора поліції не є належним доказом вчинення правопорушення, оскільки у ньому відображені лише обставини вчинення правопорушення та не проведені заміри відстані на місці вчинення правопорушення.
Зазначена справа переглядалась Касаційним адміністративним судом за скаргою відповідача.
В свою чергу КАС погодився із висновками судів попередніх інстанцій та вказав у своїй постанові про те, що вимогами частини першої статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водіїв транспортних засобів, за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до пункту 15.9 «и» ПДР зупинка забороняється ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
У справі, що переглядається доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначено наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій відеозапис не прийняли до уваги зазначивши, що він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.
Отже виходячи із наведеного належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
_03_03.png)
