Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. З 01 червня 2011 року його пенсію перераховано відповідно до статті 43 цього Закону на підставі наказів Міністра оборони України № 50 та № 355, якими встановлено премію військовослужбовцям у розмірі 90 %. Однак при наступному перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 розмір його пенсії з 90 % незаконно зменшено до 10 %. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги закону. Про це повідомляє Центр дослідження судової практики на своїй сторінці в Facebook.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду мотивував своє рішення необхідністю відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 14 травня 2013 року (справа № 21-109а13), від 18 червня 2013 року (справа № 21-165а13), від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-346а13), від 26 лютого 2013 року (справа № 21-5а13), від 04 листопада 2014 року (справа № 21-248а14) та від 31 березня 2015 року (справа № 21-101а15).
Так, у постановах від 14 травня 2013 року (справа № 21-109а13), від 18 червня 2013 року (справа № 21-165а13) та від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-346а13) Верховних Суду України дійшов висновку, що встановлені наказами № 50, 355 премії мають тимчасовий характер, їх виплата дозволена за наявності певних умов тільки в межах видатків, передбачених у кошторисі Міністерства оборони України для грошового забезпечення військовослужбовців у 2011 році. Отже, встановлення таких премій не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Крім того, у постановах від 26 лютого 2013 року (справа № 21-5а13), від 04 листопада 2014 року (справа № 21-248а14) та від 31 березня 2015 року (справа № 21-101а15) Верховний Суд України дійшов висновку, що премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Своєю чергою премія, встановлена наказами Міністра оборони України № 50 та № 355 носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки, а тому встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Водночас розглядаючи цю справу (№ 592/5164/16-а), колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що премії, встановлені відповідними наказами Міністра оборони України на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 (далі - постанова КМУ № 1294), належать до додаткових видів грошового забезпечення в розумінні частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ та постанови КМУ № 1294.
Оскільки зазначені премії були встановлені наказами Міністра оборони України на виконання та в межах повноважень наданих урядовою постановою, такі премії носили регулярний, щомісячний і загальний характер, а тому за правилами частини третьої статті 63 Закону № 2262-ХІІ підлягали врахуванню під час перерахунку пенсії.
Однак такий висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не відповідає висновкам Верховного Суду України, викладених у зазначених постановах.
Ураховуючи те, що колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Із повним текстом ухвали ВП ВС від 04.03.2020 № 592/5164/16-а (11-76апп20) можна ознайомитися за посиланням.