Чи може адвокат надавати правову допомогу без укладення договору в письмовій формі

Укладення договору про надання правової допомоги є професійним обов’язком адвоката, передбаченим законом.

Системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього закону.

Зазначену правову позицію сформулювала Велика Палата Верховного Суду у справі № 817/66/16.

Так, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було накладено дисциплінарне стягнення на адвоката за те, що останній не виконав свій професійний обов’язок щодо укладення договору про правову допомогу.

Адвокат, обґрунтовуючи позовні вимоги до КДКА, стверджував, що правова допомога вчинялася ним не в статусі адвоката, а як представника юридичної особи, який діяв на підставі довіреності.

Нагадаємо, частина друга статті 27 Закону № 5076-VI регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно:

• надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);
• якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим — з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди — у найближчий можливий строк.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, «особа, яка здобула право на заняття адвокатською діяльністю, прийняла присягу адвоката та взяла на себе обов’язок неухильно дотримуватися вимог Закону та Правил адвокатської етики, повинна була належно виконувати свої професійні обов`язки адвоката. При цьому поширення на адвоката гарантій його професійної діяльності не залежать від змісту договору про надання правової допомоги».

Разом з тим підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема:

• порушення правил адвокатської етики;
• невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків;
• порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення КДКА було прийняте з дотриманням пропорційності між обраним видом дисциплінарного стягнення та урахуванням обставин вчиненого адвокатом дисциплінарного проступку, є вмотивованим і правомірним. Рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог адвоката щодо визнання протиправним і скасування вказаного рішення КДКА не є обґрунтованими.

ДЖЕРЕЛО