У справі про ДТП з постраждалим суд ухвалив вирок

     11 лютого 2020 року Біляївський районний суд Одеської області визнав громадянина П. (раніше не судимого) винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження) та призначив йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, звільнивши його від відбування основного покарання, з випробуванням на 1 рік та поклавши  обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.

     Довідково: громадянин П., 04 вересня 2017 року на 14 км + 600 м. автодороги «Одеса – Кучургани», в межах населеного пункту с. Радісне Біляївського району Одеської області, керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault Kangoo» на прямій ділянці дороги, не був уважним, не обрав безпечної швидкості руху, не контролюючи в повному обсязі рух транспортного засобу, не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого допустив виїзд в подальшому керованого ним вищевказаного автомобіля, на смугу зустрічного руху, в результаті чого допустив наїзд передньою правою частиною автомобіля на пішохода Х. (2005 року народження), з подальшим закиданням його тіла на вітрове скло.

     В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід Х. отримав тілесні ушкодження, які відповідно п. 2.1.3.б. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

     Обираючи громадянину П. вид та міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України,  відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, відсутність претензій матеріального та морального характеру у законного представника потерпілого, щире каяття обвинуваченого.

     За повідомленням прес-служби суду