Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акту: Нещодавно мною аналізувалась постанова Касаційного кримінального суду у якій ККС намагався роз’яснити вірне застосування положень ст. 290 КПК України, а саме визнання доказів у кримінальному провадженні недопустимими через порушення порядку їх відкриття стороні.
Однак вказана постанова, як на мене, поставила більше питань ані ж надала відповідей.
Отже (велике спасибі моїм колегам) запропоную до уваги читачів іншу постанову ККС з приводу тих саме питань для повноти картини.
У даній справі вироком місцевого суду державного нотаріуса було виправдано за ч. 1 ст. 366 КК України. В свою чергу апеляційний суд із такими висновками погодився.
Підставами для виправдання обвинуваченої стало те, що стороні захисту не відкривались матеріали кримінального провадження по закінченню досудового слідства і сторона захисту не надала письмового підтвердження прокурору про надання доступу до матеріалів, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України. Оскільки відповідно до матеріалів справи підозрювана та її захисник підтвердили факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування та захисник ознайомився з наданими матеріалами повністю. Проте, підозрювана у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування письмово зазначила, що просить надати їй додатковий час для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, оскільки має забрати дітей з дитячого садка та відвідати лікаря, відмовившись підтвердити факт отримання матеріалів досудового розслідування в повному обсязі, згідно найменувань матеріалів вказаних в описі у зазначеному протоколі.
З огляду на запис у протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, на думку суду першої інстанції та апеляційного суду, не можна вважати письмовим підтвердженням підозрюваної стороні обвинувачення факту надання їй доступу до матеріалів, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України.
В свою чергу прокурор оскаржив вказані рішення у касаційному порядку із тих підстав, що з протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування вбачається, що виправданій та її захиснику було надано доступ до матеріалів досудового розслідування й захисник повністю ознайомився з такими матеріалами, а виправдана відмовилась від підпису у протоколі, що також підтвердили в суді свідки та слідча.
Суд касаційної інстанції із такими доводами прокурора погодився, виправдувальний вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційного скасував і направив справу на новий судовий розгляд до міськрайонного суду.
Обґрунтовуючи свою постанову ККС послався на те, що виправданій було надано доступ до матеріалів досудового розслідування, що підтверджується протоколом про надання такого доступу.
При цьому, виправдана у вищезазначеному протоколі зазначила про необхідність надати їй додатковий час для ознайомлення. Вказаний протокол було складено в присутності свідків, а також ними був засвідчений факт відмови виправдної від підпису у розписці про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
З огляду на вищевикладене ККС зробив висновок про те, що стороною обвинувачення було відкрито та надано доступ до всіх матеріалів досудового розслідування стороні захисту, проте виправдана відмовилась від ознайомлення з цими матеріалами, пославшись на обмеження в часі.
Отже, відмова сторони захисту письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їй доступу до матеріалів досудового розслідування та відмова від ознайомлення з такими матеріалами з посиланням на обмеження в часі, не може свідчити про невідкриття таких матеріалів стороні в розумінні положень ч. 12 ст. 290 КПК про, що зазначив суд у вироку, а тому такий висновок суду є передчасним.