Практика кримінальної юрисдикції: важливі позиції

Оприлюднили позиції ККС ВС та Великої Палати ВС.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Наталя Антонюк оприлюднила низку важливих позицій щодо практики кримінальної юрисдикції. Інформація з’явилась на сторінці судді у Facebook.

«1. Не ухвала, а вирок у апеляції

Збільшення строку основного покарання у виді позбавлення волі, навіть із застосуванням положень ст. 75 КК України, є погіршенням правового становища обвинуваченого, тому в даному випадку апеляційний суд не міг постановити таке судове рішення у виді ухвали, а лише — ухваливши вирок.

Детальніше у постанові ККС від 11.04.2019 у справі № 202/4124/17.

2. Щодо оскарження потерпілим ухвали про застосування амністії

Потерпілий не є особою, яка має право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про застосування до засудженого амністії, постановленої на стадії виконання вироку суду, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 6 ст. 539 КПК України.

Детальніше у постанові ККС від 17.04.2019 у справі № 521/19551/17.

3. Щодо складу посягання на життя працівника правоохоронного органу

Суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст. 348 КК України, характеризується умисною формою вини. Обвинувачений повинен усвідомлювати, що посягає на життя працівника правоохоронного органу саме у зв’язку з виконанням ним своїх службових обов’язків. Однак суб’єктивна сторона цього складу злочину не пов’язана з точною обізнаністю винного зі змістом тих службових обов’язків, які в даний момент виконує потерпілий. Достатньо, щоб винний усвідомлював сам факт того, що працівник правоохоронного органу здійснює свої службові повноваження.

Детальніше у постанові ВП ВС від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к.

4. Щодо дослідження доказів

Повторне дослідження доказів є правом, а не обов'язком суду. Відмова в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів свідчить не про порушення кримінального процесуального закону та неповноту дослідження доказів, а про відсутність аргументованих доводів щодо необхідності цих дій.

Детальніше у постанові від 18.04.2019 у справі № 448/1173/15-к.

5. Щодо повторності

«…у цілях кваліфікації злочину наявність чи відсутність кваліфікуючої ознаки повторності необхідно встановлювати, виходячи з тих обставин, які існували на час вчинення злочину, а не на час постановлення вироку чи рішення суду вищої інстанції».

Детальніше у постанові ККС від 15.05.2019 у справі № 484/3214/17», — йдеться у повідомленні.

ДЖЕРЕЛО