Коли незаконна агітація та підкуп виборців мають ознаки провокації

Процедури, які застосовували органи влади для зняття кандидата у депутати з реєстрації, не надали останньому достатніх гарантій. Суди ж не провели при цьому належної оцінки наявних доказів.

Таких висновків дійшов ЄСПЛ у справі «Абіл проти Азербайджану, №2» (заява № 8513/11), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Байбала Алібала огли Абіл (Baybala Alibala oglu Abil) був зареєстрований для участі у парламентських виборах в Азербайджані 2010 року. До початку агітаційного періоду в його окрузі з’явилися плакати на підтримку кандидата. Хоча Абіл стверджував про його дискредитацію у такий спосіб, окружна та центральна виборчі комісії встановили порушення закону.

Суди підтвердили висновки виборчих комісій і Абіл отримав попередження. Пізніше було встановлено друге порушення – підкуп виборців. Після накладення штрафу  апеляційний суд задовольнив клопотання окружної виборчої комісії та скасував реєстрацію Абіла як кандидата.

Політик звернувся до Європейського суду з прав людини. Він скаржився на те, що його свавільно позбавили права участі у виборах посилаючись на статтю 3 Протоколу № 1 (право на вільні вибори), статтю 13 (право на ефективний засіб судового захисту) та статтю 14 (заборона дискримінації) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до статті 34 (право на індивідуальне звернення) Конвенції він також скаржився на те, що в адвокатській конторі, яка супроводжувала його справу, органи влади вилучили матеріали його скарги до ЄСПЛ.

Суд у Страсбурзі переглянув всі етапи провадження, які призвели до скасування реєстрації заявника як кандидата.

Високі судді звернули увагу на те, що Абіл першим повідомив виборчій комісії округу про підроблені плакати. Але комісія видала офіційне попередження про дострокову агітацію за відсутності кандидата та не заслухавши його. Крім того, Абіл отримав копію рішення лише після того, як Центральна виборча комісія розглянула його апеляцію. Йому не були надані навіть копії скарг мешканців округу на плакати, які окружна комісія використовувала як докази, тому він не мав можливості оскаржити їх в ЦВК, апеляційному або верховному судах.

Про другий інцидент (підкуп виборців) інформація органам влади надійшла також від кандидата. І окружна виборча комісія знову посилалася на скарги місцевих жителів. Про рішення суду та скарги мешканців Абіл дізнався лише після фактичного рішення про накладення штрафу на нього. Крім того, мали місце значні затримки у наданні копій рішень комісії та інших документів, що перешкоджало кандидату належним чином підготувати свої апеляції.

ДЖЕРЕЛО

Жоден із національних судів, в тому числі верховний, належним чином не врахували аргументи заявника щодо таких процесуальних недоліків. На підставі цього ЄСПЛ вирішив, що процедури, які призвели до недопуску заявника до виборів, не надавали йому достатніх гарантій від свавілля, а також те, що рішення органів влади не були обґрунтованими та не містили належного оцінювання доказів.  Таким чином, мало місце порушення статті 3 Протоколу № 1 Конвенції.

В частині вилучення держорганами з офісу адвокатів матеріалів справи суд також встановив, що держава не дотрималась своїх зобов’язань, передбачених статтею 34.

З урахуванням викладеного ЄСПЛ постановив, що Азербайджан повинен виплатити заявникові 4 500 євро відшкодування моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Абіл проти Азербайджану, №2» (заява № 8513/11) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.