ВС ВКАЗАВ, ЩО Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИПРОБУВАННЯ

До суду звернувся звільнений працівник, який зазначав, що був звільнений у зв`язку з встановленням невідповідності працівника виконуваній роботі протягом строку випробування, підстава - пункт 11 статті 40 КЗпП України.

Позивач покликався на те, що відповідачем були порушені вимоги трудового законодавства, а саме статей 26, 27, 38 КЗпП України при звільнені після закінчення випробувального строку на який він був прийнятий на роботу.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову, оскільки встановили, що звільнення позивача на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України здійснено у відповідності до вимог закону. Так, відповідачем було встановлено невідповідність працівника займаній посаді під час випробувального строку, позивача належним чином у встановлені строки письмово повідомлено про звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України, звільнення відбулося в межах строку випробування.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначив, що частиною другою статті 28 КЗпП України передбачено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні.

Суд зауважив, що розірвання трудового договору з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, оскільки працівник при прийнятті на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає згоду і на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування буде встановлено невідповідність його роботі, на яку його прийнято.

ВС роз’яснив, що термін «невідповідність» означає, що підставою для звільнення не може бути порушення трудової дисципліни. За такі порушення працівник може бути звільнений на підставі відповідних статей КЗпП України, а не за результатами випробування.

Тому підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий. При цьому, вирішення питання відповідності працівника займаній посаді є правом роботодавця, який приймає таке рішення за наслідками роботи працівника в період строку випробування.

Пунктом 11 частини першої статті 40 КЗпП України передбачено звільнення працівника через встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Касаційний цивільний суд зазначив, що звільнення на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України з урахуванням частини другої статті 28 КЗпП України має відбуватися за наступних умов:

1) встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі;
2) письмове попередження працівника про звільнення за три дні;
3) звільнення проводиться протягом строку випробування.

Важливим є і те, що відповідно до частини третьої статті 27 КЗпП України до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (постанова від 05.12.2019 у справі № 522/3864/18).

ДЖЕРЕЛО