Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акту: Насправді інколи дуже складно правильно кваліфікувати злочин, внаслідок якого загинула людина. Тому помиляються і суд першої інстанції, і апеляційної. Ця справа про зміну кваліфікації злочину засудженого з «умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого» ( частина 2, стаття 121 КК України) на «вбивство через необережність» ( стаття 119 КК України).
Обставини справи встановлені, ні засудженим, ні звинуваченням не заперечуються. Засуджений вдарив кулаком лівої руки в око та правою ногою в обличчя потерпілого, внаслідок чого потерпілий впав на асфальт, вдарився потилицею і внаслідок отриманої травми помер у лікарні.
ВС підкреслив, що розмежування складів злочинів за ч.2, ст. 121 КК України та ч.1, ст. 119 КК України здійснюється за об’єктивною та суб’єктивною сторонами.
В даному випадку в основу розмежування покладається висновок медичного експерта у справі, відповідно до якого смерть потерпілого наступила безпосередньо НЕ від удару, а внаслідок падіння на площину з попередньо набутим прискоренням від удару і отриманої після падіння внутрішньочерепної травми з переломом кісток.
Отже, засуджений не наніс та не мав умислу на нанесення тілесних ушкоджень, які б спричинили смерть потерпілого.
Водночас засуджений хоча і не передбачав смерть від падіння потерпілого, повинен був і міг передбачити трагедію під час нанесення ударів, тому його діяння слід кваліфікувати як вбивство через необережність.
Хоча вбивство і лунає як страшніший злочин ніж нанесення тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть, покарання після зміни ВС кваліфікації з 7 років було зменшено до 4-х років позбавлення волі. В цьому і містилися професійна робота адвоката. ВС врахував щире каяття засудженого, проте відмовився застосувати ст. 75 КК України та не звільнив вбивцю від відбування покарання із випробуванням.
_03_03.png)
