Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Позивач просив суд про застосування наслідків нікчемного правочину. В обґрунтування позову позивач покликався на те, що сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири в розстрочку у простій письмовій формі. Попередній договір не посвідчений нотаріально, а тому він є нікчемним і таким, що не породжує юридичних наслідків. А отримані відповідачами за нікчемним правочином грошові кошти слід вважати майном, яке одержано без відповідної правової підстави, а тому підлягає поверненню.
Відповідач звернувся до суду із позовом про визнання попереднього договору дійсним.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні як первісного, так і зустрічного позову.
Суди виходили з того, що сторонами не досягнуто домовленості щодо строку (терміну) укладення основного договору (договору купівлі-продажу квартири), що є основною істотною умовою договору, а тому, згідно з положеннями частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є неукладеним.
А оскільки попередній договір є неукладеним, то до нього не можуть бути застосовані наслідки недійсного (нікчемного) правочину та він не може бути визнаний дійсним.
В касаційній скарзі позивач зазначав, що судами залишено поза увагою, що за умовами спірного договору було передане майно (квартира) в користування позивача, а він зобов`язаний був розрахуватись за це майно. В договорі було зазначено строк проведення розрахунків, а після цього повинен був укладений договір купівлі-продажу квартири. Отже, висновки судів попередніх інстанцій суперечать положенням частини першої статті 635 ЦК України, оскільки це основний договір повинен бути укладений в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.
Касаційний цивільний суд не знайшов підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій.
Суд касаційної інстанції зазначив, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (частина третя статті 635 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вс звернув увагу на те, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частини перша та друга статті 638 ЦК України).
Судами було встановлено, що сторонами не досягнуто домовленості щодо строку (терміну) укладення основного договору, що є основною істотною умовою договору, оскільки визначення певного строку (певного терміну) укладення основного договору є необхідною умовою для договорів цього виду.
Оскільки сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, ВС визнав обґрунтованим висновок судів, що попередній договір сторонами не укладено, та, відповідно, до нього не можуть бути застосовані наслідки недійсного (нікчемного) правочину та цей неукладений договір не може бути визнаний дійсним (постанова від 18.11.2019 у справі № 750/7467/16-ц).