ПРАВА ДИТИНИ В УКРАЇНІ

В середу, 20 листопада, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день дитини.

Права дитини — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини

Яке ж реальне забезпечення прав дітей?

Чи настправді в Україні можна відбувати себе захищеним?

Чи кожна дитина має право на майбутнє?

Відзначемо найголовініше:

В Україні створено основні засади законодавчого забезпечення у сфері захисту прав дітей. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в цілому відповідають загальносвітовим гуманітарним підходам та положенням Конвенції ООН про права дитини, ратифікованої Україною в 1991 році.

• З метою забезпечення права дітей на сімейне виховання системною стала практика національного усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштування їх під опіку, піклування, в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.

• Вдалося закріпити позитивну тенденцію до зменшення числа бездоглядних і безпритульних дітей. Удосконалено діяльність із соціального супроводу сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, розширено мережу закладів соціального захисту та соціального обслуговування. Є позитивні напрацювання щодо підтримки багатодітних сімей.

Негативним є:

• висока дитяча смертність,

• рівень забезпечення охорони дитячого здоров'я,

• недоступне оздоровлення та відпочинку для всіх дітей,

• неефективна система захисту дітей від насильства, у тому числі в системі кримінального провадження.

Актуальні проблеми:

• запровадження нових форм соціальної підтримки сімей з дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах;

• розширення в невеликих містах і сільській місцевості мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді;

• посилення міжвідомчої співпраці служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціальних інспекторів, працівників освіти, охорони здоров'я, органів внутрішніх справ з метою раннього виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

• запровадження нових форм співпраці місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнес-структур і неурядових організацій. Прикладом такої організації в Україні є Міжнародна комісія з захисту прав людини ( IHRC ).

Українське законодавство з питань прав дитини

• Конституція України

• Сімейний кодекс України

• Цивільний кодекс України

• Конвенція «Про права дитини» ратифікована ВРУ 27.02.1991

• Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»

• Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

• Закон України «Про охорону дитинства»

Для початку нагадаємо, що дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25).

Дитина має право:

• Право на життя. Право на ім’я.

• Право на громадянство.

• Право на відсутність дискримінації.

• Право на свободу совісті і релігійних переконань.

• Право на життя з батьками.

• Право на працю.

• Право на відпочинок.

• Право на захист життя та здоров’я.

• Право на освіту.

• Право на відсутність рабства.

• Право на житло.

• Право на свободу слова.

• Право на отримання іинформації.

• Право корисування досягненнями культуры.

• Право створювати сім’ю.

• Право участі у науково-технічній та художній творчості.

Народившись, дитина отримує право на громадянство, має право жити і виховуватися у сім’ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім’я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

Півторарічний громадянин має право відвідувати ясла.

Трьохрічний громадянин має право відвідувати дитячий садок.

Шестирічний громадянин має право:

• відвідувати школу;

• самостійно заключати дрібні побутові угоди.

Десятирічний громадянин:

• дає згоду на зміну свого імені та прізвища;

• дає згоду на своє всиновлення або передачу в прийомну родину, або відновлення батьківських прав своїх батьків;

• висловлює свою думку про те, з ким із його батьків, після розірвання шлюбу,він хотів би жити;

• має право бути заслуханим у ході будь-якого судового або адміністративного розгляду;

• може вступати в дитячі суспільні об’єднання.

Чотирнадцятирічний громадянин:

• може вибирати місце проживання (за згодою батьків);

• має право за згодою батьків укладати будь-які угоди;

• здійснювати свої авторські права, як результат своєї інтелектуальної діяльності;

• допускається вступ на работу з дозволу батьків (на легку працю не більше 4 годин у день);

• має право вимагати відміни усиновлення;

• може навчатися водінню мотоцикла;

• має право управляти велосипедом під час руху дорогами;

• несе карну відповідальність за деякі злочини;

• несе майнову відповідальність по укладених угодах, а також за заподіяну майнову шкоду;

• може бути виключений зі школи за порушення.

П’ятнадцятирічний громадянин має право вступу на роботу (24 годинний робочий тиждень).

Шістнадцятирічний громадянин має право:

• отримати паспорт;

• взяти шлюб при наявності поважних причин;

• управляти мопедом при їзді по дорогах;

• навчатися водінню автомобіля на дорогах в присутності інструктора;

• заключати трудовий договір (контракт), рабочий тиждень не повинен перебільшувати 36 годин;

• підлягає адміністративній та карній відповідальності за правопорушення.

Сімнадцятирічний громадянин підлягає початковому ставленню на військовий облік (видається приписне свідоцтво).

У 18 років настає повна дієздатність громадянина. Отримує всі права та накладає на себе будь-які обов’язки.

ДЖЕРЕЛО