Суд застосував до малолітнього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі малолітнього під нагляд матері на строк два роки

     12 листопада 2019 року Біляївський районний суд Одеської області задовольнив клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні відносно малолітнього Л. за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та застосував до малолітнього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі малолітнього під нагляд матері на строк два роки.

     Довідково: 20.06.2019 року, близько 17:00 годин, малолітній Л. (2006 року народження), який не досяг віку кримінальної відповідальності, спільно з неповнолітньою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи біля домоволодіння в с. Нерубайське Біляївського району Одеської області, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме, металевого баку для сміття, діючи з метою особистого збагачення, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що їх дії таємні та не будуть помічені іншими особами, шляхом вільного доступу, завантажили вказаний металевий бак на тачку та з місця скоєння кримінального правопорушення із викраденим майном зникли, спричинивши потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 1000 грн.

     Малолітній Л. допитаний в судовому засіданні, винним визнав себе повністю, проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, пояснив, що прислухається до порад матері та буде виконувати її накази під час батьківського контролю.

     Відповідно до статті 22 Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність за даний злочин настає з чотирнадцяти років, що свідчить про те, що малолітній Л. не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

     За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.

     Відповідно до частини 2 статті 484 Кримінального процесуального кодексу України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов’язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз’яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.

     Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» строк нагляду, передбачений ч. 2 ст. 105 КК України, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та виправлення малолітнього. Цей нагляд має здійснюватися, як правило, не менше одного року, оскільки при короткому строку він буде малоефективним.

     Враховуючи вищевикладене, суд вважав за доцільне застосувати до малолітнього Л. примусові заходи виховного характеру у виді передачі малолітнього під нагляд матері строком на 2 роки.

     За повідомленням прес-служби суду