Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
До суду звернувся міський центр зайнятості, який просив стягнути з особи безпідставно отриману суму матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Такі вимоги попередньо розглядались у судах адміністративної юрисдикції.
Постановою апеляційного адміністративного суду було вирішено стягнути з особи на користь міського центру зайнятості 6933,87 грн. допомоги по безробіттю. Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України судові рішення скасовано, а провадження у справі закрито, оскільки даний спір не є публічно - правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів та роз`яснено позивачу право на звернення до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Суди у цивільній справі дійшли висновку про відмову у задоволенні позову міського центру зайнятості. Суд першої інстанції зазначив, що з пенсії відповідача вже проводяться стягнення в сумі 6 933,87 грн. на користь міського центру зайнятості на підставі постанови державного виконавця. Крім того, позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, пропустив також трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України.
Апеляційний суд зазначив також про те, що відповідач заяви про поворот виконання судового рішення у строк визначений для цього не подавала, тому задоволення позовних вимог потягне за собою подвійне стягнення з особи на користь позивача однієї і тієї ж суми коштів.
Касаційний цивільний суд скасував судові рішення, а позов міського центру зайнятості задовольнив. Суд касаційної інстанції вказав на те, що виконання рішення суду по справі, провадження якої було закрито з підстав порушення юрисдикції спору не свідчить про відновлення порушеного права міського центра зайнятості, тому не може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, які по суті ще не вирішені та існує невирішений спір.
ВС зауважив, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що особа не зверталась з заявою про поворот виконання судового рішення та нею було порушено строки передбачені статтею 265 КАС України ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення з відповідною заявою є передчасним та не свідчить про те, що особа позбавлена права вирішити питання з позивачем про добровільне зарахування коштів на погашення суми безпідставно отриманого матеріального забезпечення, або іншим шляхом захистити своє право.
Відтак, суд касаційної інстанції визнав необґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що наявність виконаного судового рішення по адміністративній справі, провадження в якій закрито, про стягнення з особи на користь міського центру зайнятості 6933,87 грн. є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та спричинить факт подвійного стягнення (постанова від 16.10.2019 у справі № 466/5969/16-ц).
_03_03.png)
