Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акта: Постановою районного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, був задоволений адміністративний позов районної адміністрації до особи про зобов`язання провести демонтаж самочинно встановленого металевого гаражу, площею 12 м. кв., що розташований на прибудинковій території житлового будинку. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у межах визначених законом повноважень ним було видано розпорядження від 02.12.2011 №749-р, яким відповідача зобов`язано демонтувати самовільно встановлений металевий гараж в десятиденний термін, втім розпорядчий акт органу місцевого самоврядування залишений без виконання, що зумовило звернення з даним позовом до суду.
Прийняттю цього розпорядчого акта передувало проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері благоустрою та Правил благоустрою території м. Одеси, за результатами якої складено відповідний акт. Крім того, перевіряючими був складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 150 КУпАП та винесено припис, яким вимагалось від надати дозвільні документи на встановлення гаражу. Припис у судовому порядку позивачем не оскаржувався.
Отже, задовольняючи адміністративний позов, суд виходив з того, що відповідачем самочинно без отримання відповідних дозвільних документів здійснено будівництво металевого гаражу на земельній ділянці, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.
Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, відповідач подала касаційну скаргу, у якій, зокрема, вказала на те, колишній користувач земельної ділянки надавав згоду на встановлення металевого гаражу на прибудинковій території житлового будинку; спірний об`єкт був збудований ще у 2009 році, однак при передачі земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади м. Одеси про це безпідставно не зазначено у акті приймання-передачі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з рішеннями попередніх судових інстанцій погодився, зазначивши наступне.
Відповідно до положень ст.. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) №280/97-ВР право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин. За змістом ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до положень ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів в розмірі не більше 0,01 гектара. Визначений ст. 118 ЗК України порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачає певний алгоритм дій щодо вирішення питання питань передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян.
Відповідно до вимог ст. 59 зазначеного Закону передача земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів оформлюється рішенням органу місцевого самоврядування.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач у визначеному законодавством порядку про передачу земельної ділянки у власність під розміщення індивідуального гаражу до органу місцевого самоврядування не зверталась та жодного рішення з цього питання Одеська міська рада не приймала.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що у будь-якому випадку, навіть за наявності рішення землекористувача про передачу земельної ділянки під забудову, земельним законодавством встановлена чітка процедура передачі земельних ділянок у власність громадянам, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів, яка передбачає, що рішення з земельних питань приймається органом місцевого самоврядування за дотриманням встановленої ст. 118 ЗК України процедури.