Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акта: Рішення окружного адміністративного суду та постанову апеляційного адміністративного суду скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов особи до районного суду міста про визнання незаконною його бездіяльність задовольнити; визнати протиправною бездіяльність районного суду щодо нереєстрації в автоматизованій системі документообігу суду позовної заяви особи до комунального підприємства та громадянина про стягнення збитків.
Саме таке рішення постановив у цій справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Зверненню особи з таким незвичайним позовом передували наступні події, - в травні 2017 року він звернувся до Печерського районного суду міста Києва, «шляхом надсилання електронного повідомлення на офіційну електронну адресу відповідача засобами електронного зв`язку (Інтернетом) із скріпленою електронним цифровим підписом законного представника позивача позовною заявою до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» …. та громадянина ОСОБА_3 , про стягнення збитків».
Але листом зазначеного суду позивача було повідомлено, що «обмін електронними документами між судом та учасниками судового процесу в частині надсилання до суду електронних документів учасниками судового процесу (кримінального провадження) не запроваджено. Запропоновано вказані документи у паперовому вигляді подати особисто до суду або відправити поштовим зв`язком».
Вважаючи відмову відповідача в реєстрації позовної заяви, поданої засобами електронного зв`язку неправомірною, позивач і звернулася до суду з відповідним позовом.
Обґрунтовуючи своє рішення, ВС/КАС, зокрема, зазначив, наступне.
Діловодство в місцевих загальних судах здійснюється, в тому числі і відповідно до положень Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173.
Ця Інструкція визначає імперативний обов`язок суду, у разі надходження кореспонденції, здійснити її реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду (АСДС) та, якщо цей документ є процесуальним, передати судді для розгляду.
Тобто, ні Інструкцією, ні іншим нормативно-правовим актом не визначено права суду (його відповідального працівника) вирішувати питання щодо дотримання заявником вимог процесуального закону до форми (паперова, електронна тощо) документа та, тим більше, повертати такий документ автору.
Виходячи з системного аналізу вказаного правового акта в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, Верховний Суд зазначив, що за його змістом вся, без виключення, кореспонденція, незалежно від того, якими засобами зв`язку вона передана чи надійшла до суду, а також до якого виду документів відноситься, в обов`язковому порядку підлягає реєстрації в АСДС.
ВС/КАС приділив увагу також нормі ст. 119 ЦПК (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка серед іншого, передбачає подання позовної заяви в письмовій формі, зазначивши, зокрема, що ця норма міститься в розділі Кодексу «Позовне провадження» в главі 2 «Пред`явлення позову. Відкриття провадження у справі», що означає те, що питання стосовно дотримання позивачем форми і змісту позовної заяви, наявність підстав для її повернення чи залишення без руху тощо, належить виключно до компетенції судді, визначеного шляхом автоматичного розподілу, та вирішується на стадії відкриття провадження в справі.
_03_03.png)
