Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Позивач зазначала, що здала несправний телевізор в ремонтну майстерню. Сплачена нею вартість діагностики склала 200 грн., орієнтовна вартість ремонту телевізору становила 450 грн. На підтвердження прийому виробу виконавець видав квитанцію та зобов`язався виконати зобов`язання з ремонту телевізора. Згодом позивач отримала листа, в якому її повідомили, що телевізор був виданий невідомій особі без пред`явлення квитанції.
Позивач просила позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь збитки у розмірі 10 тис. грн, завдані внаслідок втрати телевізора, а також моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнули з ФОП на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 8 999, 90 грн та 2 тис. грн. моральної шкоди.
Суди виходи з того, що позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із відповідача на користь позивача 8 999, 90 грн, що відповідає вартості телевізора. Окрім того, позивачу було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та стресі, який вона пережила, а тому виходячи з принципу розумності та справедливості, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2 тис. грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Відповідач у касаційній скарзі зазначав про те, що при укладенні договору підряду сторони досягли згоди, що телевізор, який позивач здавала у ремонт, був оцінений у 50 грн. Тому при вирішенні цього спору судам необхідно було виходити із умов укладеного договору побутового підряду. Районним судом неправильно оцінено вартість телевізора виходячи із фіскального чеку. Також відповідач вважав, що позивач не довела завдання їй моральної шкоди, розмір відшкодування якої суд визначив у розмірі 2 тис. грн.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу ФОП без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Касаційний цивільний суд зазначив, що відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
У пунктах 1, 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на захист своїх прав державою, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (товарах, роботах, послугах).
При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частина друга статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт.
Суд касаційної інстанції нагадав, що у пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовом про захист прав споживачів» зазначено, що при визначенні розміру збитків, заподіяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, суди мають виходити з його роздрібної ціни у торговельних організаціях даної місцевості (з урахуванням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодженої сторонами при укладенні договору. Проте якщо вартість майна, визначена в такому порядку, на час вирішення спору не відповідає дійсній або її взагалі не було визначено, сторони не позбавлені можливості доводити в суді дійсну вартість неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна.
КЦС вказав, що, визначаючи розмір завданої майнової шкоди у сумі 8 999, 90 грн, районний суд виходив із дійсної вартості телевізора, що підтверджено фіскальним чеком про його придбання. Та з урахуванням принципу змагальності сторін спору, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження іншої вартості телевізора, який було втрачено з його вини, а тому визначений районним судом розмір завданої майнової шкоди слід вважати обґрунтованим.
Також, встановивши, що внаслідок винних дій відповідача щодо втрати належного позивачу майна останній заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в негативних емоціях та переживаннях у зв`язку із протиправними діями відповідача, врахувавши принципи розумності справедливості, пропорційності при визначенні розміру моральної шкоди, суди дійшли обґрунтованого висновку про відшкодування моральної шкоди у визначеному розмірі (постанова від 05.09.2019 у справі № 199/5126/16-ц)
_03_03.png)
