Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акта: Юридичні тонкощі оформлення боргової розписки… Судова справа, що пропонується увазі читачів, дещо допоможе їх зясувати. Отже, відповляючи у задоволенні позову про стягнення боргу, апеляційним судом зазначено, що 9 липня 2011 року відповідач надав позивачеві розписку, у якій вказав, що «обіцяє віддати останньому 18 000 гривень після продажу земельної ділянки». Суд при цьому виходив з того, що факт отримання у позивача грошових коштів у позику відповідач заперечує і посилається на складання розписки у зв`язку з вимогою позивача щодо участі у матеріальному забезпеченні їх спільного внука.
Таким чином, оцінивши зміст вказаної розписки, суд апеляційної інстанції встановив, що вона не містить відомостей про передання позивачем і отримання відповідачем 9 липня 2011 року або у інший день грошових коштів у позику.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду з цим рішенням погодився, посилаючись, зокрема на наступні обставини і приписи чинного законодавства.
Виходячи з вимог статей 1046, 1047, 1049 ЦК України у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування цих положень закону суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
При цьому факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.
Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.
Встановивши, що згідно з розпискою від 9 липня 2011 року відповідач лише зобов`язався віддати позивачу грошові кошти у сумі 18 000 гривень після продажу земельної ділянки, а не повернути отриману у борг суму коштів, суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин статті 1046, 1047 ЦК України і дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність існування між сторонами правовідносин за договором позики, чим мотивовано позов.
_03_03.png)
