Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акту: Кожен юрист, який практикує захист клієнтів у кримінальному судочинстві хоча б раз стикався із проблематикою кваліфікації злочинів при вчиненні їх у сукупності, насамперед у провадженнях про корисливі злочини та таки, що пов’язані із насильством та/або спричинення тілесних ушкоджень.
У даній справі особу засуджено за вчинення сукупності злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до вироку суду засуджений разом із іншими особами проник до будинку потерпілої де вчинив розбійний напад під час якого наніс потерпілій три удари ножем по тілу, заподіявши їй легких тілесних ушкоджень та легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та погрожуючи вбивством, заволодів майном потерпілої на суму 24 579,36 грн.
Крім того, цей же засуджений того ж дня у той же час у будинку потерпілої заподіяв іншій особі легкі тілесні ушкодження, ударивши її кулаком по обличчю.
Ухвалою апеляційного суду вирок суду було змінено шляхом виключення х нього посилання на окремі докази, вчинення злочинів.
На вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду прокурором та одним з учасників вчиненого злочину подано касаційні скарги.
Переглядаючи зазначені судові рішення Касаційний кримінальний суд вийшов за межи доводів касаційних скарг та виключив із судових рішень кваліфікацію дій одного із засуджених за ч. 1 ст. 125 КК України мотивуючи своє рішення наступним.
Відповідно до ст. 33 КК України сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жоден з яких її не було засуджено.
Водночас у даній справі судами не було враховано те, що від сукупності злочинів слід відрізняти вчинення особою одиничного складеного злочину. Складений злочин – це такий одиничний злочин, який складається з двох чи більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх ізольовано, являють собою самостійні одиничні злочини, але які (внаслідок їх органічної єдності, типовості, поширеності одночасного вчинення тощо) об'єднані законодавцем в окремий одиничний злочин, передбачений однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК. У випадках вчинення одиничного складеного злочину кваліфікація дій, які охоплюються об'єктивною стороною складеного злочину, за іншою статтею КК є зайвою.
Як вбачається із матеріалів справи дії засуджених були об'єднані спільним умислом - заволодіння чужим майном. Для його реалізації вони проникли у будинок потерпілої , де вчинили розбійний напад, під час якого як потерпіла за ч. 3 ст. 187 КК України, так і інша особа, яка теж перебувала в будинку, завдали тілесних ушкоджень.
При цьому у справі не встановлено наявності у засудженого іншого мотиву на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій за ч. 1 ст. 125 КК України, ніж корисливий, обумовлений наміром подавити волю усіх присутніх до супротиву при заволодінні майном потерпілої.
Отже умисне заподіяння в процесі розбою легкого тілесного ушкодження повністю охоплюється об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 187 КК України і додаткової кваліфікації за ст. 125 КК України не потребує.
_03_03.png)
