Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акта: В період перебування у шлюбі між сторонами був укладений шлюбний договір щодо врегулювання майнових відносин подружжя, пунктом 3.5 якого передбачалось, що у випадку розірвання шлюбу нижчезазначене в цьому пункті майно переходить в особисту приватну власність чоловіка, а саме: мотоцикл "DUKATI DIAVEL CARBON ABS", 2013 року випуску, який належав дружині до реєстрації шлюбу; автомобіль "Audi Q7", 2014 року випуску,що був набутий в період шлюбу; майнові права на машиномісце, набуті в період шлюбу.
Визнання недійсним вказаного пункту шлюбного договору і стало предметом позову до колишнього чоловіка, який районний суд задовольнив. Рішення залишене без змін ухвалою апеляційного суду. Судові рішення мотивовані тим, що пункт 3.5. шлюбного договору суперечить положенням ч.ч. 4, 5 ст. 93 СК України, а тому відповідно до статей 203, 215 ЦК України є недійсним.
Касаційна скарга відповідача мотивована тим, що шлюбний договір відповідає вимогам чинного законодавства, сторони були вільними при його укладенні, а тому суди дійшли помилкового висновку про його недійсність з підстав, встановлених статтями 203, 215 ЦК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, залишаючи без змін зазначені судові рішення, виходив з того, що сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, якщо існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; заборона випливає із змісту акта законодавства; така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 93 СК України за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Установивши характер спірного пункту шлюбного договору та те, що за його умовами передається у власність одному із подружжя нерухоме майно, право на яке підлягає державній реєстрації, суди дійшли обґрунтованого висновку, що він суперечить ч. 5 ст. 93 СК України, а тому правильно визнали пункт 3.5 шлюбного договору недійсним з підстав, встановлених частинами першими статей 203, 215 ЦК України.