Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акту: У даній справі особу, яка відбувала покарання у вигляді позбавлення волі у місцях позбавлення волі, за клопотанням його захисника було звільнено від відбування покарання за амністією.
Натомість потерпіла та її представник вважаючи, що таке клопотання є необґрунтованим, а судове рішення про звільнення засудженого від відбування покарання – незаконним, подали апеляційну скаргу на вказану ухвалу місцевого суду.
Проте, апеляційним судом вказану апеляційну скаргу було повернуто скаржникам на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
На вказану ухвалу представником потерпілої подано касаційну скаргу ,яку вмотивовано тим, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України суди зобов'язані приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист, а тому апеляційний суд мав розглянути його апеляційну скаргу по суті.
Вказану касаційну скаргу було передано на розгляд судової палати Касаційного кримінального суду, оскільки колегія суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з таким висновком не погодилась, мотивуючи тим, що потерпіла особа має право знати про всі прийняті рішення у кримінальному провадженні де вона виступає потерпілим, як на стадії досудового розслідування, судового розгляду, так і на стадії виконання вироку суду та після його виконання, оскільки дане провадження безпосередньо стосується її інтересів, а отже в свою чергу не позбавлена права на участь в судових засіданнях та відповідного оскарження прийнятих рішень.
В свою чергу судова палата із доводами представника потерпілого та думкою суддів Другої судового палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду не погодилась мотивувавши своє рішення наступним.
Положеннями частини 2 статті 24 Кримінального процесуального кодексу України гарантовано право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Разом з тим, згідно норм п.п. 10, 24 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; судове провадження - кримінальне провадження в суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.
Виходячи із аналізу вказаних норм рішення тих чи інших питань, у тому числі про застосування амністії, на стадії виконання вироку не охоплюється поняттям «кримінальне провадження» та здійснюється в межах окремих судових процедур. У зв’язку з цим і обсяг прав (включно із правом на апеляційне оскарження судових рішень) тих чи інших учасників кримінального провадження на стадії судового провадження щодо розгляду кримінального провадження по суті та на стадії виконання вироку суду є відмінним.
Виходячи із змісту ч. 5 ст. 539 КПК України на стадії виконання вироку не передбачено участі потерпілого в процедурі розгляду судом питання про застосування амністії до засудженого, а отже потерпілий не є особою, яка має право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду про застосування до засудженого амністії, постановленої на стадії виконання вироку суду, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 393, ч. 6 ст. 539 КПК України.
_03_03.png)
