Відшкодування шкоди, завданої неналежною організацію дорожнього руху: рішення КЦС ВС

Міська рада як власник доріг зобов’язана забезпечити належну організацію доріг у місті шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків, — КЦС ВС.

Фабула справи № 742/3127/16-ц: Фізична особа (позивач) звернулася до суду з позовом до міської ради та управління житлово-комунального господарства міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позов обґрунтовано тим, що внаслідок неналежного утримання вулично-шляхової мережі міста відбулася ДТП, у результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, тому він просить стягнути з відповідачів на його користь майнову та моральну шкоду.

Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено частково. Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що внаслідок бездіяльності міської ради як власника доріг відбулася ДТП. Міська рада не виконала обов`язку щодо забезпечення організації дорожнього руху шляхом установки відповідного знаку, що призвело до завдання позивачу майнової та моральної шкоди.

Не погодившись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, міська рада подала касаційну скаргу, мотивовану тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що водій другого автомобіля не дотримався вимог пункту 16.15 ПДР України, згідно з яким у разі неможливості визначення наявності покриття на дорозі, а знаки пріорітету відсутні, водій повинен вважати, що перебуває на другорядній дорозі. Працівники поліції під час оформлення матеріалів на місці події не врахували погодні умови, не здійснили аналіз дій учасників ДТП.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали справи та зміст оскаржуваних судових рішень, вирішив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, та залишив касаційну скаргу без задоволення.

Постанова Верховного Суду від 06.06.2019 у справі № 742/3127/16-ц мотивована наступним.

Відповідно до частини третьої статті 14, частини першої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішенням судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху; забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов; вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях; термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах; своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості — невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що дорога, по якій рухався інший автомобіль, мала цементобетонне покриття, дорожні знаки пріоритету у напрямку його руху були відсутні, у нього були всі необхідні об`єктивні дані вважати, що він наближається до перехрестя рівнозначних доріг.

За таких обставин суд вважав доведеним, що позивач не порушував ПДР, оскільки рухався вулицею, на якій встановлено дорожній знак «Головна дорога», а водій іншого автомобіля під час переїзду перехрестя керувався вимогами пункту 16.12 ПДР України, тому у діях учасників ДТП вина відсутня.

Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що вказана ДТП сталася внаслідок бездіяльності міської ради як власника доріг, який не забезпечив належну організацію доріг у місті шляхом встановлення дорожнього знаку «Дати дорогу».

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про дорожній рух» організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах — центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах — центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Таким чином, міська рада як орган місцевого самоврядування не виконала свого обов`язку щодо створення спеціалізованої служби, яка повинна здійснювати організацію дорожнього руху на підконтрольній їй території.

З постановою можна ознайомитись за посиланням.

ДЖЕРЕЛО