Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВС/КЦС, справа № 323/1862/16-ц,14.02.19
Фабула судового акта: Приймаючи рішення, яким відповідача зобов'язано прибрати бетонну огорожу, суд виходив з положень ст. 319 ЦК України, якими передбачено, зокрема, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, але при цьому він має додержуватись моральних засад суспільства, не використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, адже власність зобов’язує.
Події, що передували зверненню до суду, характеризуюся наступними обставинами. Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства». Згідно плану меж земельної ділянки позивача, що є додатком до відповідного державного акту, вона межує, зокрема, із земельною ділянкою відповідача з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства». У 2006 році на цій межі була встановлена спірна огорожа, яка являє собою, за термінологією представника відповідача, європаркан із залізобетонних плит на підпорках.
Як встановлено, земельна ділянка позивача знаходиться нижче земельної ділянки відповідача. При цьому той факт, що висота спірної огорожі (паркан) від рівня земельної ділянки позивача складає 2,8 м, а від рівня земельної ділянки відповідача – від 1,8 до 2,0 м, підтверджується замірами, зробленими представниками виконавчого комітету.
Наведені обставини обумовили висновок суду про те, що наявність цієї огорожі створює позивачеві перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, оскільки не відбувається провітрювання земельної ділянки, унаслідок чого овочеві культури гинуть. Суд також врахував, що частина підпорок цієї огорожі порушена та похилена в бік земельної ділянки позивача, у зв’язку з чим існує загроза обвалення огорожі.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погодився з рішеннями попередніх судових інстанцій, спираючись, зокрема на такому.
Згідно з п. 9 ч.ч. 1,2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» огорожі є різновидом малих архітектурних форм та є елементом благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів.
Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається менше незручностей.
Встановлення огорожі на межі між сусідніми землекористувачами регламентується Державними будівельними нормами 360-92 (далі - ДБН 360-92) «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 17 квітня 1992 року № 44.
Будівельними нормами СН 441-72* «Вказівки з проектування огорожі майданчиків і ділянок підприємств, будівель і споруд», які були чинними на час встановлення спірної огорожі, передбачено, що висота огорожі має бути не більше 2 м.
Відповідно до пункту 6. 13 Правил благоустрою міста, мешканцями якого є сторони на об’єктах благоустрою забороняється встановлювати паркан (огорожу) по межі сусідніх ділянок вище 1,8 м від поверхні землі. Паркан (огорожа) не повинен бути суцільним для достатнього провітрювання та освітлення сусідньої ділянки, площа прозору повинна складати не менше 30 % площі паркану (огорожі).