Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ВС/КАС,№216/5226/16-а,18.07.19
Фабула судового акта: Під час судового розгляду цієї справи були встановлені наступні фактичні обставини. Інспектором патрульної поліції (відповідач) було зафіксовано, що водій (позивач) керуючи автомобілем марки «Мерседес», здійснив стоянку транспортного засобу ближче, ніж за 10 метрів від прилеглої території, чим порушив вимоги п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху України. На підставі викладеного відповідачем було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, водія притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн, з чим останній не погодився, звернувся до суду і отримав позитивні для нього рішення, які були залишені без змін Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що досліджував справу за касаційною скаргою Управління патрульної поліції.
Рішення касаційного суду мотивовано наступними судженнями та приписами законодавства.
В силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, нормами процесуального законодавства тягар доказування наявності факту порушення позивачем Правил дорожнього руху покладається на відповідача, в цьому випадку, - інспектора патрульної поліції.
Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення зазначено наявний в матеріалах адміністративної справи відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій відеозапис не прийняли до уваги зазначивши, що він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.
Колегія суддів зазначила, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля менш ніж за 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а.
Таким чином, матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП.
_03_03.png)
