Сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства

ВС/ВП від 03.07.2019, справа № 288/1158/16-к

Фабула судового акту:   03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 288/1158/16-к ухвалено постанову, в якій судом наведено кілька висновків щодо застосування норм кримінального матеріального та процесуального законодавства.

  Перш за все, судом надано суттєвий опис розмежування кваліфікації діяння між хуліганством та завданням умисного тілесного ушкодження:

  «14. З урахуванням зазначеного дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

  15. Таким  чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

  За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства».

  Також в постанові наведено інші висновки щодо застосування норм права, зокрема:

  - вузьке та широке поняття «закон» в контексті КК України (п. 55-72 постанови), зокрема його ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю). Судом надано тлумачення формулюванню: «передбаченим законом дозволом» на поводження зі зброєю»;

  - врахування судом активного сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом`якшує покарання (п. 77 постанови). Суд зазначив про те, що під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину;

  - з процесуальних питань врахування позиції потерпілого у випадку перекваліфікації діяння на злочин приватного обвинувачення (п. 88-91 постанови).

ДЖЕРЕЛО