Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності

ВС/КАС: № 537/2088/17,15.05.19

Фабула судового акта: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора управління патрульної поліції в місті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КпАП. Відповідно до цієї постанови позивач, керуючи транспортним засобом Volkswagen Раssat, здійснив зупинку в два ряди, чим порушив розділ 15 додатку 4 ПДР та вчинив зазначене  адміністративне правопорушення. Цією постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Районний суд позов задовольнив і скасував зазначену. При ухваленні такого рішення суд інстанції взяв до уваги показання свідків про те, що зупинка транспортного засобу була вимушеною, позаяк у позивача зламався ключ, який знаходився у брелоку з чіпом і під час їзди він періодично звідти випадав. Це створювало незручності і перешкоджало руху автомобіля. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач не роз'яснив позивачу його прав та обов'язків, не зачитав постанови та не роз'яснив суті постановленого за провину правопорушення, це зробив інший патрульний, який чергував разом з відповідачем. Встановлені обставини, на думку суду першої інстанції, свідчать про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.

Апеляційний адміністративний суд цю постанову скасував та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що з дослідженого в судовому засіданні відеозапису подій вбачається, що позивач на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення не заперечив того, що була можливість зупинитися поруч без порушень ПДР. На цій підставі суд апеляційної інстанції констатував, що позивач фактично визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду наведене ріщення скасував і справу направив на новий розгляд до апеляційного суду. При цьому ВС/КАС сформував висновок наступного змісту, - сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. З'ясування обставин, за яких вчинено адміністративне правопорушення, яке позивачу поставлено за провину, буде неповним і поверховим, якщо не дослідити його в усіх тих аспектах, про які зазначено вище.

ДЖЕРЕЛО