Залучення перекладача у кримінальному процесі проводиться ВИКЛЮЧНО за клопотанням обвинуваченого та/або його захисника

ВС/ККС № 219/5455/16 від 11.06.2019

Фабула судового акту: Нормами ч. 1 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

Водночас відповідно до частини третьої названої статті слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У даній справі особу було засуджено за вчинення замаху на вбивство.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду залишено без зміни.

На вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду захисником засудженого було подано касаційну скаргу, у якій захисник серед іншого послався на те, що засуджений погано володіє українською мовою, що було встановлено судом першої інстанції і йому було надано перекладача, а в суді апеляційної інстанції останній був позбавлений свого права на перекладача.

Переглядаючи вказані рішення Касаційний кримінальний суд визнав вказані доводи необґрунтованими та ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні касаційної скарги послався на наступне.

Відповідно до принципу «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріпленого у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод особа має право:

а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього;

e) якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.

Згідно зі ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

При цьому кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.

Враховуючи зазначене, питання про дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.

Під час перегляду цієї справи у апеляційному порядку ані засуджений, ані його захисник не вказували про необхідність залучення перекладача. До того ж засуджений є уродженцем Донецької області та громадянином України.

За таких обставин у суду апеляційної інстанції не було об`єктивних підстав для залучення перекладача за власною ініціативою.

ДЖЕРЕЛО