Судом засуджено військовослужбовця за самовільне залишення військової частини

     Вироком Біляївського районного суду Одеської області від 24 червня 2019 року військовослужбовця визнано винним та йому призначено покарання відповідно до ч. 4 ст. 407 КК України (самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану вчинене військовослужбовцем, крім строкової служби) у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1, 2,  ч. 1, п. 2 ч. 2  ст. 76 КК України, а саме: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;  повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;  не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Довідково: Як було встановлено судом, військовослужбовець обвинувачувався у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді водія-електрика відділення управління гарматного артилерійського взводу гарматної артилерійської батареї військової частини, у військовому званні «матрос», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов’язків військової служби, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, усвідомлюючи відсутність відповідного дозволу командира, самовільно залишив військову частину та ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов’язуючи його з виконанням обов’язками військової служби.

     Дії обвинуваченого суд кваліфікував за ч. 4 ст. 407 КК України, так як він не з'явився вчасно на службу без поважних причин, в умовах особливого періоду.

     При визначенні міри покарання, судом було враховано характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а саме: відношення обвинуваченого до скоєного ним злочину, який усвідомив негідність вчиненого ним діяння і критично оцінює вчинене, готовий нести за вчинене відповідальність, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

     За повідомленням прес-служби суду