Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення

Головні управління Держпраці зобов’язані не пізніше ніж за п’ять днів письмово повідомляти суб’єктів господарювання та роботодавців про дату розгляду справи щодо накладення штрафу, а також про правові наслідки неповідомлення.

Верховний Суд розглянув справу за позовом фізичної особи – підприємця до Головного управління Держпраці у Львівській області. Позивач просив визнати протиправною і скасувати постанову відповідача про накладення штрафу на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України. Посилався на те, що Управління належним чином не повідомило його про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, у зв’язку з чим позивач був позбавлений права бути присутнім під час розгляду справи.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено. Постановою суду апеляційного інстанції апеляційну скаргу позивача задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу.
Верховний Суд залишив рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та частинами 2–7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення», визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.
Згідно з п. 3 цього Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Відповідно до п. 4 Порядку справа розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 6 Порядку).

У цій справі Суд звертав увагу на те, що штраф у розмірі 223 380 грн, який було застосовано до позивача, є суттєвим. Тому особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи.
Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже, робить це право недієвим. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов’язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи.

Обов’язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов’язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п’ять днів до дати розгляду справи.

З’ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п’ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

У матеріалах справи, що розглядалась, немає доказів, які б свідчили про ухилення позивача від отримання повідомлення. Отже, відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином.
За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу є протиправною і була обґрунтовано скасована судом апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 813/3415/18 – http://reestr.court.gov.ua/Review/82383730.

ДЖЕРЕЛО