Фальшивість документів як нововиявлена обставина має бути встановлена вироком, що набрав законної сили.

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

17 квітня 2018 року                         м.Київ                               №1510/2-1411/11

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є. (суддя-доповідач),
суддів: АНТОНЕНКО Н.О., КРАТА В.І., КОРОТУНА В.М., КУРИЛО В.П. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 3 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 20.04.2016 та постанову Апеляційного суду Одеської області від 3.05.2018.

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року Особа 1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського райсуду від 20.04.2011 в частині задоволення позову Особи 3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міськради про визнання права власності, посилаючись на те, що

рішенням Малиновського райсуду від 20.04.2011 в задоволенні позову Особи 1, Особи 2 відмовлено. Позов Особи 3 задоволений. Визнано за Особою 3 право власності на 13/20 частин домоволодіння за Адресою 1. Особа 1 на обґрунтування заяви зазначив, що після набрання вказаним рішенням законної сили йому стали відомі обставини, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути йому відомі.

Такими обставинами заявник вважав факт відсутності, невидачі розпорядження Іллічівської районної адміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. «А» та надвірних споруд, що належить Особі 5 за Адресою 1» від 25.12.2002 №989. Оскільки спірне розпорядження стало підставою для винесення рішення суду, Особа 1 вважав рішення суду незаконним, несправедливим, таким, що підлягає перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами. При перегляді рішення Особа 1 просив у задоволенні позову Особи 3 відмовити.

Справу суди розглядали неодноразово.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Малиновського райсуду від 20.04.2011 у задоволенні позову Особи 1, Особи 2 відмовлено. Позов Особи 3 задоволено. Визнано за Особою 3 право власності на 13/20 частини домоволодіння за Адресою 1.

Ухвалою АСОО від 2.07.2013 рішення Малиновського райсуду від 20.04.2011 залишено без змін.

У липні 2015 року Особа 1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського райсуду від 20.04.2011 в частині задоволення позову Особи 3 з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.365 ЦПК.

Заява мотивована тим, що розпорядження

«Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ.«А» та надвірних споруд, що належать Особі 5, за Адресою 1» від 25.12.2002 №989, яке стало підставою для ухвалення судом рішення, Іллічівська районна адміністрація Одеської міськради не видавала. Вказані обставини існували на час розгляду справи, мають істотне значення для розгляду справи, однак не були і не могли бути відомі заявнику.

Рішенням Малиновського райсуду від 20.04.2016 заяву Особи 1 задоволено. Рішення Малиновського райсуду від 20.04.2011 в частині задоволення позову Особи 3 до Одеської міськради, Малиновської райадміністрації Одеської міськради, третя особа — комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради», про визнання права власності скасовано. У задоволенні позову Особи 3 до Одеської міськради, Малиновської райадміністрації Одеської міськради, третя особа — КП «БТІОМР», про визнання права власності відмовлено.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву Особи 1 про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами в частині задоволення позову Особи 3, виходив з того, що факт відсутності спірного розпорядження Іллічівської райадміністрації Одеської міськради був підтверджений фактичними даними (доказами), цей факт існував на час розгляду цієї справи, але не був і не міг бути відомим заявнику та в установленому порядку спростовує факти, покладені в основу судового рішення. Також суд установив, що про наявність спірного розпорядження Особа 1 дізнався з постанови Малиновського РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області про закриття кримінального провадження від 23.06.2015 та звернувся до суду з дотриманням процесуального строку, встановленого ст.362 ЦПК 2004 для подання заяви.

Постановою АСОО від 3.05.2018 апеляційну скаргу Особи 3 залишено без задоволення. Рішення Малиновського райсуду від 20.04.2016 залишено без змін.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновком місцевого суду, зазначив, що правильними є висновки місцевого суду про те, що обставини, на які посилається заявник, є нововиявленими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2018 року Особа 3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського райсуду від 20.04.2016 та постанову АСОО від 3.05.2018, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення <…>.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги той факт, що оригінал розпорядження Іллічівської райадміністрації від 25.12.2002 №989, який був виданий на ім’я Особи 5, існував та був втрачений або перебуває в Особи 1 разом зі старою домовою книгою, в якій він зареєстрований.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом установлено, що Особа 3 є власником 13/20 частин домоволодіння за Адресою 1, яке в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», 2-1 тамбур, 2-2 коридор, 2-3 кухня, 2-4 житлова, 2-5 житлова, сараї «Ж,К,В» навісу «З», кухні під літ. «Б», прибудови «б», тамбуру «б».

Право власності вона набула на підставі договору дарування, посвідченого Сьомою одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за №3-3582, за яким вона отримала спірне майно в дар від Особи 5.

Як убачається зі змісту договору, спірна частина домоволодіння належала за життя Особи 5 як дарувальнику на підставі рішення Малиновського райсуду від 20.11.2006.

Указане судове заочне рішення було прийняте в межах цієї справи на підставі розпорядження Іллічівської райадміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. «А» та надвірних споруд, що належать Особі 5 за Адресою 1» від 25.12.2002 №989.

Суд також установив, що Іллічівська райадміністрація 25.12.2002 ніякого розпорядження не видавала.

Договір дарування, за яким дарувальник Особа 5 подарувала Особі 3 13/20 частин домоволодіння за Адресою 1, ніким не оспорюється, недійсним не визнаний.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

<…> Відповідно до ч.1, пп.1, 2 ч.2 ст.361 ЦПК (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте у зв’язку з нововиявленими обставинами. Підставами для

перегляду рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами є серед іншого істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлена вироком суду, що набрав законної сили, фальшивість документів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.

Нововиявлені обставини — це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення п.1 ч.2 ст.361 ЦПК (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов’язки осіб, які беруть участь у справі). Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Так, суд вважав нововиявленою обставиною факт відсутності, невидачі розпорядження Іллічівської райадміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. А та надвірних споруд, що належать Особі 5 за Адресою 1» від 25.12.2002 №989, і спірне розпорядження стало підставою для ухвалення судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами.

Аналіз змісту п.2 ч.2 ст.361 ЦПК ( у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення) свідчить, що фальшивість документів, які зумовили ухвалення

незаконного або необґрунтованого рішення, як нововиявлена обставина має бути встановлена вироком суду, що набрав законної сили.

Задовольняючи заяву Особи 1 про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами та скасовуючи рішення Малиновського райсуду від 20.04.2011, з висновками якого погодився й апеляційний суд, наведених вимог закону не врахував, не звернув уваги на те, що заявник не довела фальсифікацію спірного розпорядження Іллічівської райадміністрації, та дійшов передчасного висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, є нововиявленими обставинами у розумінні ст.361 ЦПК 2004 року.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Малиновського райсуду від 20.04.2016 та постанова АСОО від 3.05.2018, ухвалені за наслідками задоволення заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, постановлені з порушенням норм процесуального права й підлягають скасуванню з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata — принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для

нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважала за необхідне касаційну скаргу задовольнити, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись стст.389, 400, 406, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 3 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 20.04.2016 та постанову Апеляційного суду Одеської області від 3.05.2018 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

З моменту прийняття постанови скасовані

рішення судів попередніх інстанцій втрачають законну силу.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає

ДЖЕРЕЛО