Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
🔥Постанова КАС ВС від 15.05.2019 № 0870/8014/12 (К/9901/6938/19):
http://
⚡Ключові висновки КАС:
✔️Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 у листопаді 2018 року звернулась з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просила поновити строк на подання апеляційної скарги.
✔️В обґрунтування пропуску строку апеляційного оскарження скаржник зазначала, що ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року на її адресу не надходила, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося за закінченням строку зберігання. При цьому звертала увагу на те, що регулярно отримувала поштову кореспонденцію, проте зазначеного листа або повідомлення про необхідність його отримання, вона не отримувала. Крім того, зазначала, що про існування зазначеної ухвали дізналася після того, як ОСОБА_1 08 листопада 2018 року ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії ухвали.
✔️Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_3 про поновлення строку апеляційного оскарження; на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 березня 2018 року.
✔️Судом апеляційної інстанції зазначено, що в цьому випадку ОСОБА_3 оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та яке прийнято за наслідками розгляду судом заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 0870/8014/12 за належним повідомленням про дату, час та місце розгляду заяви, що також підтверджується наявною в матеріалах справи заявою представника ОСОБА_3 - Колєснікової Є. О. , яка діяла на підставі довіреності від 24 жовтня 2017 року. Крім того, судом враховано те, що рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень України 16 березня 2018 року за реєстраційним номером 72676722, тобто є загальнодоступним. Проте, з апеляційною скаргою ОСОБА_3 звернулась до суду після спливу майже 10 місяців. Доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не надано.
✔️Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_3 звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
✔️У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:
- судом апеляційної інстанції не надано оцінки, наведеним у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги підставам поважності причин пропуску цього строку, та не досліджено долучені до клопотання докази;
- той факт, що судова повістка на судове засідання, а потім копія ухвали суду від 05 березня 2018 року разом із супровідним листом суду першої інстанції, які були направлені на її адресу, повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням строку зберігання», не свідчить про те, що нею змінено адресу, про що не повідомила суду, або що вона відмовилася від отримання кореспонденції. По усталеній практиці Верховного Суду повернення судової кореспонденції з відміткою «за закінченням строку зберігання» не є належним повідомленням/врученням учаснику справи, з точки зору дотримання вимог процесуального законодавства;
- розраховувала на те, що інші учасники справи скористаються своїм правом на подання апеляційної скарги, оскільки оскаржувана ухвала порушує права і інших учасників справи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та повідомлять її про результати судового розгляду;
- оскаржувана ухвала суду першої інстанції на її адресу не надходила, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке повернулося за закінченням строку зберігання. При цьому звертає увагу на те, що регулярно отримувала поштову кореспонденцію, проте зазначеного листа або повідомлення про необхідність його отримання, вона не отримувала. Крім того, зазначила, що про існування зазначеної ухвали дізналася після того, як ОСОБА_1 08 листопада 2018 року ознайомився з матеріалами справи та зробив фотокопії ухвали;
- юридично не обізнана, не є досвідченим користувачем Інтернету , та навіть не могла припустити, що прийняте на її користь судове рішення може бути таким, що фактично не відновлює її права, хоч формально і прийняте на її користь;
- суд першої інстанції, вирішуючи питання про поворот виконання рішення, дійшов правильного висновку про наявність для цього законних підстав, посилаючись, зокрема, на роз`яснення Конституційного Суду України в рішенні від 02 листопада 2011 року № 12-рп/2011 про те, що такий спосіб захисту майнових прав полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення.
✔️Проте, зазначена мета не була досягнута, оскільки судом неповно встановлено обставини справи, внаслідок чого постановлено оскаржувану ухвалу, яка не може бути реалізована у встановленому законом порядку та відновити права власника, оскільки нерухоме майно фактично та юридично залишається у власності та володінні ПП «Ясон».
✔️23. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
✔️24. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.
✔️25. Частиною 3 ст. 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
✔️Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
✔️26. Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
✔️27. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
✔️28. Слід зазначити, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
✔️29. Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху надіслано заяву про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
✔️30. Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення ОСОБА_3 повторно зазначила про те, що про оскаржувану ухвалу дізналася після того, як ОСОБА_1 08 листопада 2018 року ознайомився з матеріалами справи, а також на те, що разом з матір`ю доглядає за своєю бабусею, яка потребує постійного догляду, а тому заявник не мала ні часу, ні моральних сил слідкувати за судовим розглядом справи.
✔️31. Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
✔️32. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
✔️33. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
✔️34. З огляду на викладене та з урахуванням вимог закону, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено відповідачу у відкриті апеляційного провадження у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненаданням обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та відповідні докази на їх підтвердження.
✔️35. Зокрема, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_3 оскаржується судове рішення, яке набрало законної сили, та яке прийнято за наслідками розгляду судом заяви про поворот виконання судового рішення у справі № 0870/8014/12 за належним повідомленням про дату, час та місце розгляду заяви, що також підтверджується наявною в матеріалах справи заявою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності від 24 жовтня 2017 року, виданої строком на три роки /а. с.175, 227, т. 4/. Слід зазначити, що згідно цієї довіреності ОСОБА_3 уповноважено ще двох представників на представництво її інтересів та захисту її прав.
✔️36. Крім того, представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_7 було відомо про факт прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції, що також підтверджується матеріалами справи, а саме запитом представника до суду від 27 березня 2018 року «Щодо направлення ухвали суду для виконання».
✔️37. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
✔️38. Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
✔️39. Слід зазначити, що апеляційним судом вчинено дії щодо належного повідомлення учасників справи про результати розгляду справи, шляхом направлення на їх адреси судового рішення. Повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.
✔️40. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування обставин, які наведені у клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки скаржник при наявності трьох представників мала можливість своєчасно у строки встановлені законодавством оскаржити рішення суду першої інстанції.
✔️41. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.