Дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальност

Постанова ВП ВС від 04.04.2019 № 11-945сап18
http://reyestr.court.gov.ua/Review/81691845

⚡Ключові тезиси:
✔️Виходячи із закріплених у частині першій статті 62 Конституції України, частині першій статті 17 КПК України, частині другій статті 2 КК України засад презумпції невинуватості і забезпечення доведеності вини, кримінальна відповідальність реалізується з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду. На цьому акцентував увагу й Конституційний Суд України у Рішенні від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99. Як убачається з матеріалів справи за скаргою, обвинувального вироку про засудження ОСОБА_3 за вчинення злочину, об`єктивну сторону якого становило би постановлення ним як слідчим суддею зазначених вище ухвал, винесено не було.
✔️Крім цього, закріплена у статті 4 Протоколу № 7 Конвенції заборона подвійного притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення поширюється на випадки, коли така відповідальність більш як один раз реалізується судом у межах проваджень, які за своєю суттю є кримінальними.
✔️Зокрема, згідно з цією статтею нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
✔️На рівні національного законодавства цей принцип відображено в частині першій статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
✔️Таким чином, наведена конституційна заборона є ширшою за змістом, порівняно з визначеною у статті 4 Протоколу № 7 Конвенції, однак стосується лише юридичної відповідальності одного виду.
✔️Загальновизнаним є поділ відповідальності за галузевою структурою на кримінальну, адміністративну, дисциплінарну і цивільно-правову.
✔️Кримінальна відповідальність - це особливий правовий інститут, у межах якого здійснюється офіційна оцінка поведінки особи як злочинної на підставах, передбачених КК України. Зазначена відповідальність реалізується в обвинувальному вироку суду та включає визнання особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), призначення покарання або обрання інших заходів примусу, встановлених кримінальним законом, судимість та інші правові наслідки засудження.
✔️Відповідно до практики ЄСПЛ у ряді випадків накладення адміністративного стягнення за своїми наслідками для особи набуває ознак кримінальної процедури, у зв`язку із чим дублювання адміністративної та кримінальної відповідальності підпадає під заборону, встановлену статтею 4 Протоколу № 7 Конвенції (пункт 39 рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», заява № 16347/02; пункт 32 рішення від 16 червня 2016 року у справі «Ігор Тарасов проти України», заява № 44396/05).
Дисциплінарна відповідальність судді - це зумовлений його спеціальним службовим становищем обов`язок у порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів (далі - Закон № 1402-VIII), нести відповідальність за наслідки проступку, передбаченого цим Законом і вчиненого у зв`язку з діяльністю щодо здійснення правосуддя. За юридичною природою така відповідальність істотно відрізняється від кримінальної - за підставами, процедурою реалізації, колом суб`єктів, а також характером і наслідками стягнень, які зачіпають лише сферу професійної діяльності та службової кар`єри судді.
✔️Таким чином, дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 Конвенції, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. З урахуванням зазначеного здійснення кримінального провадження щодо судді за статтею 375 КК України не перешкоджало накладенню на нього дисциплінарного стягнення.
✔️Крім того, не можуть вважатися обґрунтованими й посилання скаржника як на підставу вважати незаконними висновки ВРП про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку на те, що його професійна діяльність як слідчого судді не охоплюється поняттям «здійснення правосуддя».
✔️Виходячи зі змісту статті 124 Конституції України, статті 5 Закону № 1402-VIII правосуддя за своїм змістом становить самостійну галузь державної правозастосовної діяльності, яка є виключною й невідчужуваною прерогативою суду. Така діяльність здійснюється шляхом розгляду й вирішення в особливій встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та інтересів суспільства й держави. Поняття «правосуддя» охоплює всі встановлені відповідними процесуальними кодексами судові процедури й не передбачає винятків, у тому числі зумовлених специфікою вирішуваних питань, характером та обсягом повноважень судді й іншими особливостями.
✔️Відповідно до визначення, наведеного в пункті 18 частини першої статті 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
✔️Зазначений контроль є особливою формою правозастосування, становить виключну компетенцію слідчого судді як носія судової влади і здійснюється в установленому кримінальним процесуальним законом порядку за правилами судового розгляду. Реалізація слідчим суддею своїх повноважень оформлюється судовими рішеннями, які істотно впливають на права людини у кримінальному провадженні шляхом санкціонування втручання у такі права, покладення на службових осіб органів досудового розслідування певних обов`язків, констатації законності/незаконності актів цих осіб й залежно від цього вирішення питання про залишення їх у силі.
✔️Таким чином, процесуальна діяльність слідчого судді є однією з форм здійснення правосуддя, а допущені слідчим суддею під час такої діяльності істотні порушення норм процесуального права можуть утворювати склад дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту першого частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
✔️Відповідно до частини п`ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).вид дисциплінарного стягнення визначається на основі принципу пропорційності, зокрема, враховуються характер дисциплінарного проступку судді, його наслідки, дані, що характеризують особу судді, ступінь його вини, наявність непогашених дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
✔️Вказані положення частини п`ятої статті 50 Закону № 1798-VII кореспондуються з частиною другою статті 109 Закону № 1402-VIII.

ДЖЕРЕЛО