Неоднакове застосування ст.23 Закону України "Про прокуратуру"

🔥Ухвала ВП ВС від 11.03.2019 № 587/430/16-ц (14-104 цс 19):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80522367

⚡Ключові тезиси:
✔️У постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Публічного акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», ТзОВ «Еліз» про визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій, визнання переможцем відкритих торгів, визнання недійсним договору поставки від 4 вересня 2017 року Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави та зазначаючи, що державний орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, відсутній, повинен не лише обґрунтувати, чому відсутній такий орган, але й надати докази того, що прокурор вчинив усі необхідні дії для того, щоби встановити такий орган.
✔️У постанові від 5 липня 2018 року у справі № 917/1461/17 за позовом заступника прокурора Харківської області до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб», третя особа - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не з'ясували питання про те, чи правильно прокурор зазначив про неможливість ГУ Держгеокадастру у Полтавській області як органу виконавчої влади, через який держава Україна реалізує право державної власності на спірну земельну ділянку, звертатися з відповідним позовом до суду, а отже, не з'ясували, чи правомірно пред'явлений позов без зазначення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачем.
✔️26 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 926/1111/15 за позовом прокурора міста Чернівці до Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Захисник 37», треті особи - Управління по фізичній культурі та спорту Чернівецької міської ради, Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, а також фізична особа-набувач земельної ділянки, про визнання незаконним і скасування окремих пунктів рішень органу місцевого самоврядування, звільнення та повернення земельної ділянки. У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, мав не тільки право, але й обов'язок здійснити захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
✔️Зазначені постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, свідчать про неоднакове застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах Верховним Судом. З огляду на це є підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.
✔️Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.
✔️Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
✔️Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, та з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.

ДЖЕРЕЛО