Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
🔥Постанова КЦС ВС від 07.05.2019 № 490/1408/15-ц (61-30034св18):
http://
⚡Ключові висновки КЦС:
✔️Суди установили, що з 12 липня 1991 року до 10 червня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі.
✔️Під час перебування у шлюбі у 2002 році ОСОБА_2 за рахунок спільних коштів подружжя зробив внесок у розмірі 100 000 грн до статутного фонду ТОВ «Інтернаціоналіст» та став його учасником, а у 2003 році зробив внесок у розмірі 18 500 грн до статутного фонду ТОВ «Трейдавтотранс» та став його учасником.
✔️Згідно зі статтею 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
✔️Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
✔️Статтею 63 CК України встановлено рівність прав дружини та чоловіка на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
✔️Відповідно до статті 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
✔️При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
✔️Статями 69, 70 СК України закріплено право дружини та чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а також правило про те, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
✔️За змістом статті 113 ЦК України та статті 1 Закону України «Про господарські товариства» товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.
✔️Згідно зі статтею 115 ЦК України та статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
✔️Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
✔️Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
✔️Висновок щодо застосування зазначених норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, відповідно до якого грошові кошти, внесені одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, у статутний капітал цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільні кошти трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості такого внеску.
✔️При цьому одним з визначних є той факт, що грошові кошти набуті подружжям під час їх спільного проживання.
✔️Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства.
✔️Аналогічної позиції Верховний Суд України дотримався і у справі № 6-79цс13 (постанова від 02 жовтня 2013 року) та у справі № 6-61цс13 (постанова від 03 липня 2013 року).
У цій справі ОСОБА_1 порушує питання про поділ майна подружжя з проведенням відповідної компенсації за частину внесених ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Трейдавтотранс» та ТОВ «Інтернаціоналіст» грошових коштів, набутих сторонами під час перебування у шлюбі. При цьому порядок внесення грошових коштів до товариств та питання правового режиму їх власності сторонами не оспорюються.
✔️З огляду на викладене та з урахуванням пред`явлених позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 має право вимоги щодо виплати половини суми грошових коштів, внесеної ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Трейдавтотранс» та ТОВ «Інтернаціоналіст».
✔️Висновок апеляційного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації половини вартості його внеску до статуних фондів ТОВ «Інтернаціоналіст» та ТОВ «Трейдавтотранс» є таким, що відповідає вимогам закону.
✔️Доводи касаційної скарги про нез`ясування судом обставин внесення коштів до статуних капіталів господарських товариств не є обґрунтованими з огляду на таке.
✔️У сімейному законодавстві діє презумпція спільності майна подружжя, при цьому вона стосується всього обсягу майнових прав подружжя, реалізовуючи які, вважається, що кожен із подружжя діє за згодою другого та виключно в інтересах сім`ї. Спростувати цю презумпцію може сторона, яка надає докази протилежного, що мають відповідати вимогам належності та допустимості (статті 58, 59 ЦПК України 2004 року), і це є її процесуальним обов`язком (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року).
✔️Таким чином, у справі про поділ майна подружжя обов`язок доказування обставин щодо відчуження майна, яке перебувало у спільній сумісній власності, не в інтересах сім`ї, для спростування доводів позивачки, покладається на відповідача.
_03_03.png)
