Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судового акту: Нормами пункту 2 ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначаються, у тому числі, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Отже з наведеного вбачається, що однією з ознак законності вироку є належне формулювання обвинувачення доведеним.
У даній справі особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Проте, апеляційний суд таке рішення скасував та постановив новий вирок, яким призначив засудженому міро покарання у вигляді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.
На такий вирок стороною захисту було подано касаційну скаргу у якій адвокат засудженого послався на те, що апеляційний суд безпідставно врахував як обставину, що обтяжує покарання, вчинення злочину своїм клієнтом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставина була зазначена при встановленні об'єктивної сторони злочину як порушення, яке знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою. Наголошує, що з урахуванням всіх обставин справи, даних про особу засудженого, стану його здоров'я, позиції потерпілої, виправлення та перевиховання засудженого можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначене апеляційним судом покарання є явно несправедливим внаслідок суворості.
Касаційний кримінальний суд надаючи оцінку доводам скарги у їх поєднанні із матеріалами справи вирок апеляційного суду скасував.
Приймаючи таке рішення ККС вказав, що формулюванні обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, апеляційний суд не виклав об'єктивну сторону цього злочину. Узагальнено перелічивши допущені засудженим порушення правил безпеки дорожнього руху, суд у вироку не встановив, порушення яких саме конкретних правил перебуває у причинному зв'язку із наслідками, що настали, тобто з виникненням ДТП та заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть.
Із наведеного вбачається, що надаючи правову оцінку діянню засудженого з огляду на встановлені фактичні обставини, суд не з'ясував та не зазначив у вироку обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, мають бути встановлені в рішенні суду, адже зазначені положення лише визначають обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження обставин, які суд зобов'язаний з'ясувати.
Слід зазначити, що чітке відображення фактичних обставин кримінального правопорушення, зокрема, із обов'язковим зазначенням усіх ознак об'єктивної сторони злочину (суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення потерпілому смерті), причинний зв'язок між діянням і наслідками) має суттєве значення для аргументації висновків суду про доведеність винуватості особи, для реалізації права на захист та вирішення інших питань, зокрема передбачених ч.4 ст.67 КК України. Адже фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правову норму, порушення якої інкриміновано обвинуваченому. Тому наведені у вироку фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Неконкретне викладення у вироку фактичних обставин скоєного засудженим злочину залишилось без належної оцінки апеляційного суду.
_03_03.png)
