Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Спори щодо додержання правил добросусідства – обов’язку власників і землекористувачів обирати способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей, розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за нормами ст. 103—109 Земельного кодексу України і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Позивач звернувся до суду адміністративної юрисдикції з позовом до Комунального підприємства «Центр ідентифікації тварин» виконавчого органу Київського міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просив визнати неправомірними дії та зобов’язати відповідача скасувати реєстрацію собак і перереєструвати всіх собак за юридичною адресою реєстрації розплідника. На обґрунтування вимог він зазначив, що така реєстрація неправомірна, оскільки земельна ділянка, де зареєстровані собаки, відведена для садівництва, що є порушенням норм Правил утримання домашніх собак та котів в м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 жовтня 2007 року № 1079/3912. Позивач також вважає, що, використовуючи свою земельну ділянку не за цільовим призначенням, треті особи порушують його права як власника сусідньої земельної ділянки.
У спірних правовідносинах комунальне підприємство не є суб’єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а його діяльність не належить до владних управлінських функції, делегованих державою. Тому дії комунального підприємства стосовно процедури реєстрації собак не можуть бути віднесені до здійснення владних управлінських функцій.
В основу позову, який розглядається, покладено правомірність використання третіми особами земельної ділянки і, відповідно, захист права власності позивача щодо своєї земельної ділянки, а також дотримання сторонами правил добросусідства.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, є помилковими. З огляду на характер спору, суб’єктний склад правовідносин, предмет і підстави заявлених вимог цей спір має вирішуватися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що суди розглянули цю справу з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду постанови судів попередніх інстанцій скасувала, а провадження в адміністративній справі закрила.
З повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 826/25099/15 (провадження № 11-1138апп18) можна ознайомитися за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79365500, з окремою думкою судді Великої Палати Верховного Суду – за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79573165.
_03_03.png)
