Участь суддів Конституційного Суду України у міжнародній науково-практичній конференції в Харкові

ПРЕС-СЛУЖБА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-11-38

факс 287-36-16

Участь суддів Конституційного Суду України у міжнародній науково-практичній конференції в Харкові

10-11 жовтня 2013 року заступник Голови Конституційного Суду України Юрій Баулін та суддя КСУ Марія Маркуш взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми кримінальної відповідальності”, яка проходила в Харкові на базі Національного університету „Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”. Співорганізаторами наукового заходу виступили Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В.Сташиса Національної академії правових наук та ВГО „Асоціація кримінального права“.

Учасниками заходу були представники Верховної Ради України, Генеральної прокуратури України, МВС України, судових установ, вчені провідних вітчизняних та зарубіжних навчальних і науково-дослідних закладів, зокрема, Росії, Білорусії та Польщі.

На форумі обговорювались найбільш актуальні питання теорії кримінального права та практики його застосування.

Судді Конституційного Суду України презентували свої наукові промови, в яких розкрили актуальні та проблемні питання сьогодення.

Зокрема, заступник Голови Конституційного Суду України, академік Національної академії правових наук України Юрій Баулін у своїй доповіді „Принципи відповідальності за сучасним кримінальним правом України” висвітлив основні принципи кримінальної відповідальності – встановлення, покладення та реалізації.

Промовець зазначив, що у принципах встановлення Верховною Радою України кримінальної відповідальності передбачено, що виключно законами України визначаються діяння, які є злочинами, та відповідальність за них.

Також він наголосив, що конституційно-правовими підставами для формулювання принципів покладення кримінальної відповідальності є положення Конституції України щодо поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Принцип реалізації був охарактеризований як діяльність кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань.

Завершуючи свою промову заступник Голови КСУ Юрій Баулін наголосив, що принципи кримінальної відповідальності притаманні інституту відповідальності в сучасному кримінальному праві, які конкретизують загальні принципи кримінального права та кримінально-правової політики на етапах встановлення, покладення та реалізації кримінальної відповідальності.

Суддя КСУ, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Марія Маркуш представила доповідь на тему „Конституційні цінності як засадничі положення в доктрині кримінального процесу”. В своїй роботі вона дослідила актуальні проблеми кримінального процесу країни в аксіологічному вимірі та запропонувала нові концептуальні підходи до їх вдосконалення в контексті сучасної конституційної доктрини. Марія Маркуш підсумувала, що кримінальний процес не повинен перетворювати його учасників з повноправних суб’єктів кримінально-правових відносин на об’єкти владних повноважень держави і знімати з цих посадових осіб відповідальність за їхні дії перед особою.

Для публікації у збірнику було направлено доповідь судді Конституційного Суду України, кандидата юридичних наук, доцента Михайла Колоса на тему „Кримінальна відповідальність: до проблеми основ формування“, в якій стверджується, що „кримінальна відповідальність“ є правовою категорією, що становить конституційну цінність української держави. В емпіричному і теоретичному вимірах вона матеріалізується як явище динамічного характеру, що перманентно змінює свої якісні характеристики. Суд, призначаючи кримінальне покарання, здійснює лише первинну індивідуалізацію, оскільки обмежується визначенням виду і міри відповідальності, які є базовими показниками закріпленими у Кримінальному кодексі України. Вторинну (реальну) індивідуалізацію кримінальної відповідальності здійснюють органи виконавчої влади наділені правом виконання покарань. Вони здійснюють класифікацію засуджених, визначають межі впливу на них, зокрема, й у частині ініціювання звільнення від покарання, його пом’якшення чи, навпаки, обтяження. Тому первинна базова кримінальна відповідальність набуває реальної правової цінності лише за умови реалізації вторинної індивідуалізації.

Таким чином, правовий обсяг та інтенсивність кримінальної відповідальності конкретної засудженої за вчинення злочину особи одночасно формується на основі законів, вироку суду і відповідних актів органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державну політику виконання кримінальних покарань.

Виступи учасників наукового заходу увійшли до збірника, презентованого організаторами в рамках роботи конференції.