У Біляївському районному суді  Одеської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням громадянина К., 1978 року народження,  у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження).

  За встановленим законом порядком, судом було постановлено на обговорення учасників судового розгляду питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурором Іллічівської місцевої прокуратури було звернуто увагу суду щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу. Але захисником було надано до суду клопотання про зміну обвинуваченому К. запобіжного заходу, так як обвинувачений за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, коли обвинувачений дізнався що його розшукує поліція сам з’явився до поліції, та в ході судового розслідування допомагав слідству.

            Головуючий суддя Біляївського районного суду Одеської області, приймаючи до уваги викладені обставини постановив ухвалу про  зміну обвинуваченому К. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши обвинуваченому залишати житло цілодобово  -  строк цілодобового домашнього арешту - 60 днів, з 26 жовтня 2018 р. до 24 грудня 2018 року, включно; спілкуватися із потерпілою та свідками по матеріалам кримінального провадження та зобов’язав прибувати до суду за першим викликом слідчого, прокурора та суду.

Довідково: Рішенням ЄСПЛ у справі «Орловський проти України», засудженого за вчиненого ряду особливо тяжких злочинів, було встановлено порушення п.3 ст.5 Конвенції - право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення під час розгляду справи з гарантією явки в судове засідання.

Згідно рішень ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії» ризик втечі не повинен оцінюватися тільки на підставі суворості покарання, яке може слідувати; «Бегчіев проти Молдови» - ризик втечі повинен оцінюватися в світлі таких факторів, як характер людини, його моральні принципи, наявність місця проживання і роботи, сімейні узи, будь-які інші зв'язки з країною, в якій ведеться його переслідування; справа «Ньюмейстер проти Австрії» - ризик втечі неминуче знижується з плином часу, проведеного в ув'язненні; «Ідалов проти Росії», «Гаріцкі проти Польщі», «Храіді проти Німеччини», «Іліжков проти Болгарії» - серйозність майбутнього покарання є релевантною обставиною при оцінці небезпеки втечі обвинуваченого, сама по собі тяжкість звинувачення не може служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення, що також знайшло своє відображення в рішенні Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003.

Прес-служба Біляївського районного суду

Одеської області