Постанова Верховного Суду щодо правил розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді

Під час прийняття апеляційної скарги на ухвали слідчих суддів апеляційний суд застосував положення ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України, що, на думку Верховного Суду, є неправильним. Адже в такому випадку необхідно керуватися спеціальною нормою – ст. 422 цього Кодексу.

Це зазначено в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі ВС, яка розглянула касаційну скаргу заявника на ухвалу апеляційного суду про повернення його апеляційної скарги на дві ухвали слідчих суддів.

Так, один слідчий суддя місцевого суду заявив про самовідвід у розгляді скарги особи на бездіяльність прокурора місцевої прокуратури, а другий – на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України повернув цю скаргу заявникові у зв’язку з пропуском строку, передбаченого ч. 1 вказаної статті.

Не погоджуючись із такими рішеннями, чоловік подав апеляційну скаргу, яку суддя-доповідач апеляційного суду спочатку залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків, а потім повернув її, оскільки заявник не усунув недоліків.

Як зауважив у постанові ВС, у ст. 392 КПК України наведений перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, серед яких – і ухвали слідчого судді. Порядок перевірки останніх в апеляційному порядку визначений у ст. 422 цього Кодексу: отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали, не пізніше ніж за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на таку ухвалу розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.

Тобто, зробила висновок колегія суддів ККС ВС, ця та інші норми КПК України не передбачають можливості залишати без руху апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів. На це вказують і обмежені строки їх розгляду. Однак суддя-доповідач апеляційного суду не врахував цього і необґрунтовано на підставі ст. 396, ч. 1 ст. 399 КПК України залишив без руху апеляційну скаргу заявника, надавши строк для усунення недоліків протягом 15 днів (хоча постановлення такого рішення не передбачено на стадії перевірки ухвали слідчого судді), а пізніше повернув цю скаргу через неусунення недоліків (тобто з підстав, які не передбачені кримінальним процесуальним законом).

Тож, на думку ВС, апеляційний суд неправильно застосував положення ст. 399 КПК України (залишення апеляційної скарги без руху), оскільки така норма може бути застосована до апеляційних скарг, поданих на судові рішення, передбачені частинами 1, 2 ст. 392 цього Кодексу, а щодо оскарження судових рішень, передбачених ч. 3 ст. 392 КПК України (ухвали слідчого судді), застосуванню підлягає спеціальна норма – ст. 422 зазначеного Кодексу.

ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Детальніше ознайомитися з текстом постанови можна за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76673308.

Джерело