Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Роботодавець правомірно утримав податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із визначених судом сум стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника та відшкодування йому моральної шкоди. Такого висновку дійшов Верховний Суд.
Державне підприємство на виконання рішення суду сплатило працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувало моральну шкоду. При цьому із вказаних сум боржник утримав податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Однак пізніше державний виконавець виніс постанову про арешт грошей на рахунку ДП в розмірі утриманих сум, і вони були списані з відповідного рахунку.
Підприємство звернулося до суду зі скаргою, у якій просило визнати дії державного виконавця незаконними та зобов’язати його повернути арештовані, а згодом списані з рахунку кошти. Однак суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у задоволенні скарги відмовив.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга заявника підлягає частковому задоволенню, ухвали суду першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний виконавець діяв у межах повноважень, оскільки боржник виплатив стягувачу не всю суму, вказану в рішенні суду. Проте такі висновки судів не повною мірою відповідають положенням чинного законодавства.
Суд визначає суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов’язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Проте у рішенні, яке перебувало на виконанні, суд не зазначив, що сума середнього заробітку стягнута без урахування (утримання) податків і зборів.
Системний аналіз законодавства дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Останні підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення, внаслідок чого виплачена працівнику сума зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов’язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, з якої також відраховувались би податки і збори.
З повним текстом постанови Верховного Суду у справі № 359/10023/16-ц (касаційне провадження № 61-14794св18) можна ознайомитись за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/75690203.
_03_03.png)
